ГЛАВА 5
ОЛЬГА РОМАНОВСЬКА.
Вранці. Я прокинулася з радістю, що нарешті сьогодні п'ятниця, і я можу відпочити від цих молодих студентів і цього типу навчання. Нарешті два дні лише мої і для себе, навіть чортовий Попов мені їх не зіпсує, за винятком того, що він мене звідси забере, і плюс та це його чортове маскування. І ось ввечері коли я зібрала речі, в кімнату зайшла, як це зараз не вчасно, Сніжана:
- кудись збираєшся?
- так, додому.
- серйозно?
- прикинь!
- А я про інше подумала
- І про що ж?
- вирішила втекти як дезертир зі служби?
- дуже смішно..
- гаразд, вибач, а якщо серйозно, то куди?
- мене брат забирає на вихідні до себе..
- ти не казала що в тебе є брат..
- а ти не питала..
- що ж логічно..
- так отож…
- а він одружений?
- ні, Сніжана навіть і не думай, він зі студентками не зв'язується, у нього з цього приводу серйозні думки
- ой та годі тобі, він просто мене ще не бачив
- можливо, зате я його краще знаю..
- ой давай так, спочатку познайом, а тм буде видно..
- я не думаю що це гарна ідея..
- тобі що важко???
- та ні…
- ну тоді вирішено, я тебе проведу до воріт, а ти мене з ним познайомиш.. всього навсього просте знайомство яке ні до чого не зобов'язує
- гаразд…
Далі я одяглась, ізяла смку і валізу, і ми пішли, я навіть не уявляю що буде, але вибору у мене немає, вона ж просто так не відчепиться, немов реп'ях на штанах, я познайомлю, а далі нехай Ігор з нею сам розбирається, я навіть навмисно його попереджати не буду, так сказати буде йому покарання за переулок… і його оту поведінку. Я напевно цього ніколи не забуду, навіть боюся уявити на що він ще спроможний, але зараз я про це мовчатиму.
І ось ми вийшли за ворота і пішли до машини Ігоря. ВІн здивований вийшов, а з посмішкою сказала:
- привіт братику..
- привіт Олю, бачу ти не сама, щось сталося?
- ні все добре, не хвилюйся..
- ну гаразд, як скажеш
- це моя сусідка Сніжана, проя яку я тобі розповідала, вона дуже хотіла з тобою познайомитися, а я не могла їй відмовити, от і привела її з собою.. так сказати для швидкого знайомства ..– з наголосом на останніх словах сказала я
- ну тоді знайом
- гаразд, Сніжана це мій брат Ігор, а це моя сусідка Сніжана, ну от я вас і познайомила як годиться
на що вона задоволено сказала невідриваючи від нього свого цікавого і палючого погляду, немов вже його роздягала, мені було водночас і смішно і сумно, бо я знала що його це бісить, і що їй нічого не світить, і в цей час вона сказала:
- приємно познайомитися Ігоре..
- взаємно Сніжана
- сподіваюся я часто тебе тут буду бачити..
- можливо, я Олю буду кожну п'ятницю забирати на вихідні ..
- це добре…
- гаразд Сніжана було приємно познайомитися, але нам вже час.. ми дуже поспішаємо, тому нам час
- гаразд..
- бувай Сніжана
- до зустрічі Ігоре..
- бувай Сніжана - сказала я
- бувай Олю..
І вона пішла в сторону гуртожитку, а він взявши мою валізу, кинув її у багажник, як пакет зі сміттям і зло гримнув до мене:
- сідай!
- гаразд..
- а чому так грубо?
- тому що!
- а якось ніжніше не можна було???
- НІ!
І потім в машині дивлячись на мене сказав:
- ну і що це було?
- ти про що?
- про цю дівку..
- у мене не було вибору, вона нагло напросилася, що я могла сказати?
- могла щось придумати!
- я пробувала, і як бачиш не вийшло!
- значить погано старалася Олю!
- я гарно старалася, але вона настирна!
- значить треба було теж стояти на своєму!
- я і стояла, але вона все одно пішла за мною!
- гаразд, просто наступного разу попереджай про таке, зрозуміла?! щоб не було великих проблем!
- ага..
Далі він включив радіо і завів мотор і ми в повній тиші поїхали до нашої секретної квартири. Цікаво прощо він зараз думав? ну питати я точно не буду, нащо зря нариватися! Мені на сьогодні стресів досить. Через деякий час ми були біля під'їзду квартири. Мовчки пішли туди, від відкрив двері і ми зайшли. Коли зачинилися двері, і ми були у вітальні, він сказав:
- ти точно хочеш їхати до себе?
- а що ти мені пропонуєш, два ні просидіти тут у чотирьох стінах? з тобою? як в тюрмі чи що??
- а що зі мною буде так погано?
- в одній квартирі? не те що, погано , а СТРАШНО!
- чому це? - здивовано запитав він
- тому що звідки мені знати що ти можеш зробити, може візьмеш мене напоїш, чи снодійного даси, щоб я проспала всі два дні, або щось гірше, звідки мені знати що ти вже задумав!
- не думав що ти такої про мене думки..
- що є, те є, на інше не було варіантів..
Вибач Ігоре, але ти сам до цього мене довів, не хочу я проблем, і я дійсно тебе боюся, причому дуже.. Тому для мене буде краще якщо я ці дні проведу сама в себе дома, інакша я навіть боюся подумати що може статися. І що найгірше я боюся що ти щось в сексуальному плані можеш зробити, не скажу що я проти, але це не правильно і заборонено, тим більше ти мій начальник.