перший поцілунок

    Сонячний ранок це чудовий час, коли весь світ прокидається і наповнюється світлом, теплом і життям. Сонячний ранок це можливість почати новий день з хорошого настрою та  новими планами і надіями.

     Прокинувшись зранку я вічула як день наповнюється життям . Проміння сонця тихо прокрадається крізь штори,а за вікном птахи виспівують звої пісні. 

Дзвінок в двері змусив мене остаточно прокинутись.

- Хто ?- я нікого не чикала , і була б здивована любому візиту.

- Вам доставка квітів! відповіла мені достатньо юна дівчина  років 18. 

Я була остаточно здивована . Відкривши двері на мене дивились різноманітні польові квіти. Не дивлячись на великий букет і різні квіти , вони між собою гармонійно виглядали . Розписавшись за квіти я знайшла записку. "Доброго ранку,гарного тобі дня ,дівчино, на ім'я Квітка. Можливо сходимо на каву? ....D."  

Я відчула прилив радості, ніжності ,щасття та захоплення. Моє лице осяяло посмішкою. Все життя я боялася вийти заміж за розрахунком (матеріального плану) чи від розпачу. Чому?Томущо  такий шлюб буде тріщати по швам і без взаємоповаги. 

Взявши телефон я рішуче набрала Дмитра , гудок за гудком мені здавався  вічністтю. 

-Да!- відповів Дмитро з повною серйозністтю.На мить мені здалось що "можливо квіти не він мені прислав?" .

-Привіт. -відповіла я майже глухо .

- Привіт Маргаритка! . -Він сказав "Маргаритка" як це пролунало по особливому . Не Марго, не Рита не Маргарита  а-"МАРГАРИТКА "так ніжно.

-Дякую за квіти !Мені приємно, це було несподівано, вони прекрасні!. -Видала я наче боялася забути . 

-Я дуже радий що тобі сподобалось! -Відповів він так ніжно наче в цей час він посміхається.

-Пропозиція в силі? -кокетлево запитала я .

Я завжди була в стосунках не пасивною , а навпаки активною . Мені подобається проявляти ініціативу, робити подарунки , бо це класно. В одній книзі було написано" краще давати -ніж отримувати !" , і це дійсно так !

-Звісно в силі ! Через годину приїду. Ок?

-добре , чекатиму тебе !-Радісно сказала я.

Так ще швидко я не збиралась за своє життя.... Ліжко я склала за 2 хвилини, душ прийняла за хвилин 10-15 , а волосся  закрутила в рушник. Коли діло дійшло до одягу , я перебрала все. Шорти, футболки, блузки , плаття і нарешті зупинилась на класичних штанах та футболці. подивившись на годинник я розумію що у мене залишилось хвилин з 10-ть і я не встигаю їх попрасувати, а ще нафарбуватись треба....

Розклавши дошку і включивши праску я нетерпляче чекала коли вона нагріється  паралельно нафарбувавши вії.Зазвичай я обережна , але сьогодні вийняток. Незнаю як так вийшло ,я почула дзвінок і саме в цей час  притулилась рукою до праски . А так як у мене больовий поріг завищений я відчула нестерпну біль. 

 Не знаючи що робити спочатку,  плакати чи відчиняти двері ,  я просто в шоці стояла . Коли вдруге пролунав дверний дзвінок я прийшла в себе і побігла відкривати двері.

Уявляю як зі сторони це виглядало, я в халаті з банним рушником на голові, обшпеченою рукою,а по лиці градом льються сльози ,  ще й до цього всього  собака несамовито гавкає.

Відченяю  двері і плачу ,  скрізь сльози бачу  Діму який взагалі не розуміє що відбувається. 

-Що трапилось ? -збентежано питає Дмитро. Я всхлипуючи намагаюсь пояснити , і ще дужче мені себе шкода.

-Я так спішила , так спішла , вана уууууу одяг уууууу, а потім праска гаряча ууууууууу ......

Не памятаю що було , все наче в тумані ....,  далі тільки пам'ятаю  приймальне відділення , опікове відділення, знеболювальне , перев'язувальна і вказівки від чергового лікаря, дорога , квартира .

КРУТЕ ПЕРШЕ ПОБАЧЕННЯ , нічого не скажеш. 

- Ти голодна ? Давай замовлю піццу або суші? -запитав Дмитро .

-У мене є мясо , можна пожарити....І вино є , і салат можна зробити .....Тільки рука болить - без настрою та інтузиазму промовила я .

-Я все зроблю . - відповів Дмитро . Він випромінював тепо і спокій. 

   Ми приойшли до кухні я відкрила холодильник і (добре хоч там у мене все чисто і класно , я все ж таки завтра переїжджаю )почала показувати де що стоїть , коли я повернулась щоб показати де вино наші очі і вуста були занадто близько оди до одного . Наче зачаровані ми стояли 2-3 секунди і він несподівано  обійняв  однією рукою моє обличчя а іншою мою талію ,  наші вуста сплелись так міцно і жадібно що він накрив мене поцілунками .

 Всередені мене була приємна тривога, а від задоволення очі самі не хотіли розплющуватись. Діма легко як пушинку розвернув мене на іншу сторону кухні і піднявши  посадив на стіл . Поцілунки стали гарячіші, його руки спочатку були у мене на талії , але поступово почали підніматись до гори .

-Дім !- несподіано я його зупинила, але я зробила це не просто так , всередині мене була бородьба...., мені холілося віддатись йому але я берегла цей подарунок для свого нареченого. 

-Що рука?- відриваючись від моїх  уст стурбовано запитав він.

-Так . Вона знову почала боліти .-Збрехала , бо не кожен зрозуміє мене. Так  я досі "дівчина " але для мене секс це не просто забава чи приємні відчуття ,Ні! Це набагато більше ! Це щось по типу скарба . 

- Вибач я мабуть задів ,-він звів брови , -ну що пообідаємо ? Де у тебе сковорідка? - Діма так легко переключився що мені залось він наче зрозумів що я його зупинила .