Розділ 1

Макс                                                                                             

 Потрібно поговорити з Деном наодинці, але це велика проблема. І звуть цю проблему Яна Бондар. Вони навчаються на одному факультеті, в одній групі, зустрічаються, разом їдять та разом повертаються з універу додому. Але сьогодні у неї тренування з танців.

 Я швидко написав другові повідомлення із запрошенням спробувати у мене вдома випивку, яку я привіз із Швейцарії, де був на зимових канікулах, і пограти в приставку. Після цього я спокійно вирушив на пари до свого корпусу.                                                       

 — Макс, — усміхнулася однокурсниця, яка проходила мимо.                                                                                           

 Кивнув у відповідь, розглядаючи стрункі ноги на високих підборах, що віддалялися від мене.                   

 — Добрий день, — привітався охоронець на вході.        

 Приклав перепустку і пройшов турнікет. Тільки трохи відійшов, як мене ледь не знесли з ніг. Ледве встояв і подивився на причину аварії.                                               

 Це була "Віце-Міс Університету". Натяг на обличчя чарівну усмішку.                                                                        

 — Агата.                                                                                      

 — Макс, — озвалася красуня. — Вибач, каблук підвернула.                                                                                 

 Опустив погляд на повністю цілі каблуки туфель і…

 — Вибач, сьогодні ввечері я зайнятий.                                

 Агата здивовано почала махати накладними віями.

 — Але я….                                                                                  

 — Хотіла запропонувати мені масаж? — простягнув глузливо.                                                                                     

 — Може й хотіла, — натягнуто посміхнувшись, сказала вона і струснула рижими локонами. — Але якщо ти зайнятий, запропоную комусь іншому.                              

 — Бажаю успіхів, — усміхнувся і пішов далі, відчуваючи потилицею лютий погляд Агати.                                           

 Пари пролетіли швидко, на перерву в кафе не ходив, щоб зайвий раз не дивитись на щасливі морди друзів. Всі дівчатами обзавелись. Єдиний я ще стійко тримаю оборону.                                                                                      

 Ден чекав біля корпусу, переписуючись з кимось по телефону.                                                                                    

 — Поїхали? — говорю, дістаючи з кишені ключі від тачки.                                                                                         

 — Поїхали, — обізвався Ден, відволікшись від телефону.                                                                                      

 Моя квартира була у центрі і вікна виходили на все місто. По дорозі Ден говорив про всяку нісенітницю. В основному, про Яну.  Про те, куди вони ходили нещодавно, про те, що вона любить, про те, що цієї неділі у них річниця — рік стосунків. Запитував, що подарувати.                                                                               

 — Це ж твоя дівчина, — усміхнувся, заїжджаючи на підземний паркінг. — Квіти та прикраси не проканають. Подаруй їй танцювальні туфлі.                                              

 — Туфлі? — насупився друг, чекаючи, поки я припаркуюсь.                                                                             

 — Ти бачив ті, в яких Яна зараз танцює? — заглушивши двигун повернувся до нього. — У такому взутті танцювати не можна. Твоя дівчина займається танцями, ось і увімкни уяву.                                                  

 — Це ж не день народження… — завагався друг. — Хоча ти маєш рацію, — задоволено усміхнувся і, хлопнувши по плечу, вийшов.                                                                     

  Ден був у мене багато разів, але кожного разу був у захваті від виду з вікна.                                                          

 Я розливав алкоголь по склянках за барною стійкою.

 "Друга треба підготувати…" — подумав і посміхнувся.  Прямо як дівчину на секс розводити, з глузду можна з'їхати. До чого я докотився. Вот бачиш, татусю, на які я жертви йду.                                                                                  

 Пара склянок алкоголю, ресторанна їжа та приставка зробили свою справу. Ден розслабився та мав гарний настрій.                                                                                        

 — Ходімо на балкон, покуримо, — запропонував, підводячись з підлоги і відкладаючи джойстик.           

 — Давай, — потягаючись, погодився друг. — Бо мені вже скоро додому. Яна з танців повернеться, хочу встигнути прийняти душ та почистити зуби.                     

 Я похитав головою, розсуваючи скляні двері на балкон і дістаючи попільничку.                                          

 — Слухай… у мене тут одна проблема виникла, — сказав, прикурюючи.                                                              

 Друг скинув брову.                                                                   

 — Тільки не бий по обличчю, — усміхнувся і розказав те, що нещодавно сталося.                                                    

 — Я серйозно влип, розумієш?                                             

 — Як тобі взагалі спало на думку сказати батькові, що моя Яна твоя дівчина? Ти ідіот?  — роздратовано спитав друг, і його можна зрозуміти.                                  

 Я затягнувся і видихнув густу хмару диму у нічне небо. 

 — Я сказав ім'я дівчини, з якою ніколи не одружуся.   

 — Ще б ти одружився… — процідив він, роблячи затягування.