Анонс

Історія Наталі і Андрія добігла кінця, але наступна  - вже в процесі.

*******

«Хто ти є?»

Ми знайомі довше ніж я пам’ятаю, та здається я зовсім тебе не знаю. Я згадую хлопчика, який подарував мені собаку і не можу забути парубка, якому завдала болю, але не впізнаю того хто переді мною. Ти інший, ти різний, ти незнайомець. Та я більше не хочу гратись в  здогадки, я просто запитаю – хто ти є?

Глава 1

- Не придурюйся, ти все вже зрозуміла, - холодні очі вивчають мене і чекають підтвердження.

Важко дихаю і тягну час, але все ж пошепки промовляю «Так». Його вказівний палець торкається вилиці, сповзає до щелепи і спускається нижче - на пульс. Великий палець притискається  до підборіддя і повільно переміщується на іншу сторону шиї. Тепер його долоня впритул до мого горла і я відчуваю що мені бракує кисню.

                 Майже за рік до того

«Небезпека!» - хочу крикнути я, коли бачу як білими кахлями суне якийсь неголений персонаж із фільмів Гая Річчі. Сподіваюсь він пловець, а не пірнальник, бо інакше малих в нарукавниках що махи руками біля бортику вивчають, просто змиє потужним цунамі. Спостерігаю за широкою спиною і з полегшенням зітхаю, коли він насуває шапочку та окуляри і обережно спускається в басейн міцно тримаючись за поручні. Врубається у воду на своїй доріжці і вмикає режим міксера. Яка наполегливість! Відвертаюсь від «містера Батерфляй» і неспішним кролем починаю рухатись своєю доріжкою.

Буду рада, якщо чекатимете на продовження . Незабаром далі буде:)