Епілог

Через рік вони всією сім'єю прямували на всеукраїнські змагання, в яких брав участь Міша. Сироїд не обдурив Сашу, і з хлопця дійсно вийшли люди. Поки тренер кричав на нього і давав інструкції, Катя з Яною і Сашею в напрузі спостерігали за боєм. Суперник попався Міші досить сильний, але він гідно тримався на ринзі. На жаль, як би хлопець не намагався, за очками, все ж поступився супернику.

Міша був дещо засмучений своїм програшем, але тренер запевнив його, що третє місце йому забезпечено.

- Повір, для перших змагань це дуже навіть непогано! - поплескав його по плечу Сироїд.

Як він і припускав, його підопічний став бронзовим призером змагань. Але хлопця все ж переповнювали змішані почуття - з одного боку він показав непоганий результат, але з іншого так і не став чемпіоном, хоча був такий близький до перемоги ...

Як тільки змагання закінчилися, Сироїд перепросив, і поспішно зник - запізнювався на літак.

- Ну, що, чемпіоне, тепер до ресторану, відзначати? - посміхнувся Саша. Син був все ще трохи розгублений і не знав, що відповісти - був вражений боєм і змаганнями в цілому.

- Так, давайте! Ми просто зобов'язані це відзначити! - зраділа Катя.

Всією родиною вони вирушили до невеличкого кафе - те саме, де рік тому вперше зустрілися Яна і Саша.

Сидячи за столом, вони радісно обговорювали плани на майбутнє і перспективи кар'єри боксера для Міші.

Яна дивилася на своїх дітей і колишнього чоловіка і не могла повірити, що тепер це все - її життя. Діти, кохана людина поруч, успішна кар'єра і багато інших приємних дрібниць, які щодня вливалися у її життя.

Згодом Міша прийняв Сашу, і хоча наполегливо заперечував це, і звертався до батька лише на ім'я, їхні стосунки стали значно теплішими. Тепер син навіть спокійніше сприймав те, коли Яна залишалася ночувати у Саші, хоча в перший час читав мамі лекції про те, що вона занадто легковажна.

Про Катю не варто навіть і говорити - та була в повному захваті від того, що у неї знову з'явився тато, і часто навіть радилася з ним. До речі, це стало черговим приводом для ревнощів з боку брата, адже до цього моменту всі «чоловічі» питання в родині вирішував він.

Увечері, повернувшись додому, Міша за традицією зварив всім кави, а потім поцікавився, де сьогодні буде ночувати мама.

- Ну, напевно, у мене, - відповів за неї Саша, і ласкаво обійняв Яну за плечі й зробив ковток кави.

- Вже ні, - твердо відповів хлопець. Батьки здивовано перезирнулися. - Я додав коньяк до кави, і ніхто з вас тепер не зможе сісти за кермо. - Уточнив він і пішов до кімнату спати.

Яна з Сашком були здивовані ще більше - фактично, Міша сам запропонував, щоб його батько залишився з ними на ніч. Саша обережно понюхав напій, але жодного стороннього запаху не відчув.

- Ну, що, тоді пішли стелитися. - трохи зніяковіло сказала Яна, допивши свою каву. Думати про любовні втіхи, звісно не хотілося, і тому вночі вони просто лежали обнявшись і розмовляли.

- Знаєш, а я радий, що все склалося саме так, - раптом сказав Саша.

- Що саме? Ти маєш на увазі сьогоднішній день?

- Ні, хоча і це теж. Я говорю про наше минуле. Ти знаєш, адже якби все було інакше, то, можливо, я не зміг би оцінити все, що у мене зараз є, повною мірою.

- Тобто? - Яна підвелася на лікті й подивилася йому в очі.

- Ну, уяви, якби ми жили з тобою всі ці роки разом, то, можливо, я не зміг би заново закохається в тебе, по-новому поглянути на твої красиві руки, неперевершену шию, чарівні губи ... - Саша супроводжував свої слова ніжними поцілунками кожної частини тіла, яку згадував, і думки Яни почали плутатися. Чоловік побачив це і відсторонився. - А ще, тепер у наших дітей є вибір, чи приймати мене до своєї сім'ю.

- Але ж ти ж знаєш, що вони вже це зробили.

- Так, але це був їхній вибір. Отже, я не такий вже й поганий батько.

- Ти хороший батько, можеш не хвилюватися про це.

- А чоловік? - Раптом запитав Саша.

- Ну, так, і чоловік хороший.

- Але, ж я тобі не чоловік.

- І що з цього? - здивовано уточнила Яна.

- Я тобі не чоловік, а тому ти не можеш судити про це.

- Можу, адже ти був ним.

- А хочеш, щоб я знову став їм?

- Ти робиш мені пропозицію?

Саша сів і зніяковіло відвів погляд. Чухаючи потилицю, він знову повернувся до Яни й сказав

- Напевно, за стільки років я так і не навчився бути романтиком. - Він потягнувся за штанами й дістав з їхньої кишені невелику оксамитову коробочку. - Яна, я знаю, що був не найкращим чоловіком, але прошу тебе дати мені другий шанс. - Потім, ніби згадавши про щось, підняв руку та урочисто присягнувся, - і так, ще я більше нікуди не поїду від вас. Навіть у відпустку, - після цього він швидко розкрив коробочку, і Яна здивовано подивилася на свою обручку. Вона була точно такою, як в перший раз. - Так, я знаю, що не є оригінальним, але, я пам'ятаю, що воно тобі точно подобалося.
Саша взяв руку своєї новоспеченої нареченої й надів на її безіменний пальчик обручку, попутно поцілувавши Янину руку.