Відоме невідоме

Побачення із колишнім нареченим було перенесено на два тижні, бо стан здоров’я дівчини турбував лікаря, який суворо заборонив хвилювання будь-якого роду.

Випивши заспокійливі ліки Анна зустрілася зі Свеном й прямолінійно заявила, що розриває з ним стосунки. Хлопець звичайно був приголомшений  такими новинами і намагався її вмовити, чи хоч ще раз добре усе обдумати, та Анна була тверда у своєму рішенні. Ледь витримавши двадцять хвилин напруженої розмови дівчина зі сльозами покинула їх улюблене кафе, де пара провела не один вечір за ароматною, ванільною кавою. Їй було жахливо шкода хлопця. Провина буквально поїдала молоде серце та обман був би ще більш нестерпним.

- «Не можна бути з кимось, бо це зручно і тебе кохають. Краще розбити йому серце будучи його нареченою. Ніж розірвати душу та зіпсувати життя у статусі дружини».

Недавня хвороба все ще давала про себе знати у вигляді нестачі сили. Але Анна не зважала на це, бо уже завтра її чекав ще один не простий вечір. Містер Такер запросив її родину до ресторану. Дівчині здалося, що причиною зустрічі була саме вона. Випадково почувши розмову Романа і батька, Анна зрозуміла, що родина Такерів обізнана про її рішення розлучитися зі Свеном. Така інформація не була б у батька на вустах, аби він не використовував її з якоюсь метою.

Мета могла бути одна – звести її з Рікардо. Складалося враження, що Роман не спроста так розхвалював сина при першій зустрічі. То було своєрідною презентацією кандидата на її серце. Свою прихильність досить активно проявляв на її дні народженні і сам хлопець, не дивлячись на її тодішній союз зі Свеном.

Була ця зустріч доленосною, чи навпаки випробуванням, дівчина не знала. Його схожість з Ніком підкуповувала, вселяла надію, що їх відносини будуть такими ж прекрасними, легкими і зрозумілими, як дружні у Новому світі. Та це було лише надією, ймовірністю, яка не зрозуміло чи виправдає сама себе. Те що він був однією з причин кінця світу у її мареннях насторожувало неабияк. Зупиняло від важливого кроку й знання про смерть дружини та сина майбутнього короля Ріко.

Анна-Бель уже знала, що Наукового університету Майбутнього не існує, як очевидно немає і ніякого експерименту «Новий світ», і ніхто, принаймні легально, не бажає створювати альтернативну реальність, але вона все ще боялася, чи дійсно така небезпека не має місця виникнути.

Спроби прошерстити інтернет на предмет препарату «М-» та ім’я Но Хубер були увінчані буквально декількома статтями за минуле століття. Згадувалися спроби науковців створити препарат спроможний активізувати розумовий потенціал. У 1998 році, тестування сироватки «Хуб» закінчилося летально для усіх піддослідних. З тих пір розробку визнали поза законом.

Далі пішла інформація з курсу «новітньої всесвітньої історії», не так давно закінченого нею. У 2055-2058 роках, передова фармацевтична розробка під назвою «Активатор», навела багато шуму. Пігулки, що приймалися протягом місяця мали активувати 60 % мозку. Піддослідні дійсно відзначали у себе підвищення інтелекту у перші дні та далі відбувалася цілковита деградація. Після низки спроб удосконалення препарату і сотень жертв, лише один піддослідний дожив до двадцятого дня експерименту. У чоловіка виникли парапсихологічні здібності, які не вдавалося контролювати: передавати свої думки, навики пірокінезу та подавлення волі інших людей. Під час одного із випадків займання, піддослідний самозайнявся, згорівши живцем. Громадяни вимагали у влади Сполучених Штатів припинити розробку «Активатора» та зустріли опір.

На що новостворена «Всесвітня незалежна організація миру» (ВНОМ) взяла на себе повноваження знищення лабораторії з усіма можливими даними про розробку препарату, пішовши на свідомий злочин. Людство по всьому світі підтримало ВНОМ і владі США нічого не залишилося, як зняти всілякі обвинувачення. «Природна революція» захопила увесь світ і всіляко відсторонилася від штучного вдосконалення. Члени ВНОМ стали входити в усі уряди світу й успішно виправляли помилки, що століттями, систематично допускалися владою.

Світ зажив мирно, поборовши війни, страшні хвороби, проблеми з водою і вседозволеність при владі. Здавалося, з тих пір самі стихії милували смертних. Люди стали дбати про екологію і природа щедро відповідала на їх прозріння.

Запроваджені ще у 2033 році екологічні проєкти Ендрю Девінсона, допомогли уникнути можливих негативних наслідків глобального потепління та стати людству на шлях розуміння свого місця у природі. Девінсон курував світовий проєкт «Екологічна еволюція людства» з 2060 року, під надійним крилом ВНОМ до останнього дня свого життя. Після його смерті у 2091 році, підтримали подальший розвиток проєкту його онуки. Династія Девінсонів плідно працює на благо людства до сьогодні, ефективно удосконалюючи та покращуючи проєкт.

Така інформація спонукала Анну до пошуку і інших імен, які теж виявилося зайняли своє місце в історії смертного світу. У 2175 році молодим науковцем Омаром Чоном були винайдені ліки, які стали проривом у лікуванні онкології. Нарешті такий страшний діагноз як рак, перестав наганяти на людей жах.

Анна вбила у пошук відоме їй ім’я дружини Омара і виявила небагато інформації про українську дівчинку, уродженку міста Херсон, яка з перших митей життя могла транслювати свої думки через дотик - тактильне спілкування. Соломія Соколова, народжена 2175 року, до п’ятнадцятирічного віку перебувала під пильним наглядом ВНОМ, яке всіляко придушує будь-які надприродні втручання у буденність. Наразі дівчина втратила свої здібності, через відсутність їх розвитку, та працює експертом в області парапсихології в українській філії ВНОМ. Вона є наймолодшим спеціалістом у даній галузі і має свої професійні досягнення в області боротьби з проявами надздібностей, через введення людини у стан гіпнозу.