12

Ввечері, після легкої вечері, Поліна увімкнула «Щоденник пам'яті»(1). Лягла на ліжко, поклавши поруч молитовник. На екрані герої проживали своє життя, переживали трагедії, раділи перемогам.

Дівчина задумалася, що страшніше: втратити кохання, буквально поховавши його, чи день у день любити людину, яка тебе не впізнає.

"Ні… мабуть, смерть забирає останню надію", — вирішила Поліна. Тому для неї було так важливо бачити й відчувати Ореста хоча б у снах.

"Хочу побачити тебе знову…" — молила вона, засинаючи.  

І в сні її бажання здійснилось. Вона побачила.

*****

Поліна поралась на кухні. Салат уже порізала, тепер чаклувала над котлетами. Молода картопелька теж доходила.

— Я вдома, — знайомий голос наповнив квартиру.

Поліна обернулася й побачила Ореста. В руках він тримав букетик польових квітів.

Побачивши коханого, Поліна кинулася до нього, обійняла й потонула в його запаху.

— Ну, ну… треба поставити квіти у воду, — лагідно перехопив її Орест.

— На честь чого квіти? — запитала Поліна, ставлячи їх у вазу.

— Просто так, — загадково усміхнувся хлопець.

— Ну добре, потовчи бараболю — і будемо вечеряти.

— Слухаюсь, моя пані, — жартував Орест, закочуючи рукави.

Вони їли, жваво обговорюючи справи.

— Не знаю… чи я все правильно зробила, — раптом зізналася Поліна.

— Ти все зробила правильно. Ти - моя молодчинка. Я тобою пишаюсь, — одразу заспокоїв її Орест.

— У нас ще так багато праці попереду, — наполягала вона.

— В тебе все вийде. Я в тебе вірю… Ти зробила мене найщасливішим.

— А як твої справи?

— Зараз у мене лише одна справа - придивлятись за тобою. Балувати тебе й оберігати. Чого хоче моя Поліаночка? — Орест підхопив її на руки й закружляв по квартирі в бік спальні.

— Просто щоб ти був поруч, — щиро відповіла Поліна.

— Я буду. Я тепер завжди з тобою… — якось із сумом промовив Орест. — А зараз,  гайда спати.

Лежачи на плечі Ореста, Поліна заснула.

*****

Поліна прокинулася. Перед очима стояв той самий букет, що наснився їй. Букет, який подарував Орест. Дикий, ніби власноруч зірваний з поля: червоні маки та білі крокуси. Крокуси, наче пробивались крізь кільце маків, які тріпотіли від кожного подиху.

«Яке дивне поєднання… Такого ж не буває», — подумала Поліна. — "Ну добре… Червоні маки — це втрата, біль, згадка про померлих, знак скорботи й шани. Але це літні квіти. А крокуси — квіти ранньої весни. Одні з перших, хто пробивається крізь мерзлу землю. Квітка надії… Це як побачити цвіт папороті… Вони ж не цвітуть одночасно… Що це означає?.."

Вона почала згадувати, що ще снилось. Пригадала, як ніжно Орест називав її "Поліанною"(2). Він казав, що вона така ж чиста, світла душа, як та дівчинка Поліанна, яка завжди вірить у найкраще. Оптимістична, життєрадісна, попри всі труднощі.

Згадала й розмову,  просту на перший погляд, але тепер, у світлі ранку, вона набула нового сенсу. Кожне слово прозвучало в голові зовсім інакше.

"Невже це правда?!" — вигукнула подумки Поліна.

Вона лагідно поклала долоню на живіт. Їй не потрібні були тести чи огляди лікарів. Вона знала - вона вагітна. Їй про це сказав Орест уві сні.

 "Ось що означали ті крокуси…" — тихо прошепотіла Поліна, усміхаючись.

1. "Щоденник пам’яті" (англ. The Notebook) —  романтичний фільм  2004, адаптація однойменного роману Ніколаса Спаркса (Nicholas Sparks, 1996)

Фільм розповідає зворушливу історію кохання між юнаком з робітничої родини Ноєм( Раян Гослінг (Ryan Gosling))  та дівчиною з багатої сім'ї  Еллі(Рейчел Макадамс (Rachel McAdams)). Вони закохуються одне в одного влітку 1940 року, але через соціальні відмінності їхній роман переривається. З роками життя розводить їх у різні боки, проте справжнє кохання залишається в їхніх серцях.

Історія подається від імені літнього чоловіка, який читає її своїй дружині, що страждає на деменцію, сподіваючись відновити її пам'ять.

2.  Поліанна — головна героїня однойменного роману «Поліанна» (англ. Pollyanna) американської письменниці Елеонор Портер, виданого у 1913 році.

Дівчинка-підліток,  сирота, після смерті батьків живе у своєї суворої тітки. Навіть коли трапляється біда, Поліанна намагається побачити світлу сторону, чим поступово змінює життя людей навколо.