Реакція та критика

Після виходу першої частини книги її не залишили поза увагою. Як виявилося, крім великої кількості тих, хто намагається розібратися в ній і невеликої кількості тих, хто вдячно відгукується, так само з'явилися і обурені люди, які вважають її шкідливою і небезпечною.

   Але для кого небезпечною?

   Для релігій, для офіційної медицини, психології, біології, феміністів чи людей?

   Вона не закликає до суїциду чи криміналу, не спотворює свідомість людини чи її почуттів, адже віра справа приватна.

   Багато хто міг помітити, що в книзі відсутня віра в Біблійну історію і в силу хреста, в святість і вічність плоті, існування пекла і в єдине життя, народження душі від плоті і Страшний суд, те, що не влаштовує по-своєму служителів та адептів багатьох культів та навчань, расистів, націоналістів та інших атеїстів.

   Для одних вона здалася надто примітивною, а для інших – надто складною, і хоча вона не нав'язує своїх висновків, але нікого не залишає байдужим після знайомства з нею.

Автор: Шарий Петро

Від автора:

Цей текст спочатку був написаний на російській мові, але, при перекладі його на українську, як вважає автор, з'ясувалось, що багато слів для ції роботи в ній відсутні. Також, є слова, які з'явились, при цьому, як зовсім невідомі і незрозумілі, а ось декілька десятків слів у російській мові за значенням мають для перекладу одне і те ж слово в українській, що говорить або про її бідність і відсутність в ній слів, які стосуються релігії, богослів'я і псхології, або про те, що українські філологи їх ще чи то не винайшли чи то не придбали. Це нажаль виявляє як молодий вік, так і штучність українській мови на якій розмовляє народ, сповідаючий більше 1000 років християнську віру.