Що заважає людині молитися та любити

Любов доступна людям лише зі зрілою Душою і лише їхню любов чує Бог так, як Душа, а не Особистість благословить Господа.

Хвали душа моя Господа

   Про Господа похвалиться душа моя

   Упова душа моя на Господа

   Жива буде душа моя і славитиме Тебе

   Тому молитися з користю можна тільки до своєї Душі. А так, як людей зі зрілими Душами на Землі мало, то істинної і постійної любові на ній так само мало, це і змушує їх надавати слабким допомогу в її досягненні.

   Але людина стикається знову ж таки з перешкодами з боку Особистості, в якій брехня, гордість і страх, як її печатка, народжують у неї почуття права, власності та свободи, і призводить багатьох до пошуку влади, слави та сили, що поступово віддаляють їх від любові.

   Обманюють себе ті, хто вважає штрих-код або чіпи печаткою Антихриста, а не ці перешкоди, що перебувають у Особистості, упускаючи їх з виду.

   Але треба не лише боротися з тим, що заважає людині любити, а й докладати зусиль до того, що допомагає її здійснювати. Для цього необхідно переживати та радіти за інших, підтримувати та втішати їх, бути для всіх опорою та джерелом натхнення, вміти давати та жертвувати.

   Знаючи, що любов може показати себе людині і в Особистості, причому з різних боків — любов'ю, милуванням, закоханістю, для тих, хто бажає навчитися любові, дуже важливо бачити і цінувати її, захищати і множити її серед людей, визнаючи її першорядність і незамінність.

   Для цього важливо усвідомлювати людині роль закладеного в ній Душою бажання пізнати таємницю, диво і блаженство та їхню залежність від її здатності нести Особистості у собі свято в серці, здивування в умі, зачарованість у волі, навіть у відсутності у неї віри, надії та закоханості. кохання для себе.

   Зрештою, зріла Душа в об'єднуючому почутті «Ми» хоче і може злитися з «Я», яким називає себе Особистість, в любові, що завжди говорить про споконвічно духовну спорідненість і єдність всіх людей.