Любов Бога до людини

   Число побожних людей шанующих зовнішнього Бога на Землі,середних різних християн і юдеїв, мусульман і буддистів, так і різного роду язичників досить багато, а ось тих, хто дотримується правил свого культу, тим більше займається своєю душею людей мізерно мало.

   Навіть судячи про те, скільки людей вірило і вірить у Спасителя, посланого для них Богом, про що було прийнято рішення на Предвічній Раді, і здатного скористатися принесеною за них Жертвою, їх завжди було дуже мало, про що мав знати Бог.

   Пожертвувати Сином як задум Бога міг би бути проявом любові, якби це призвело до спасіння багатьох людей, або зменшило кількість та силу їхніх страждань. При цьому особливо дивують слова Спасителя в Євангелії: «багато званих, але мало обраних», які вказують на ще меншу кількість тих, хто спасається серед віруючих. На жаль, це викликає особливі підозри про Втілення Христа, Його Розп'яття і Воскресіння так, як виконати задумане Йому не вдалося. Адже Вселенськими можна назвати релігію, Церкву, Ламу, Папу, Патріарха або назвати можна собори Вселенськими, а ось зробити наприклад будь-яку релігію масовою, видати бажане за дійсне не вийде. Це пов'язано з тим, що всі дозрілі Душі, окрім молодих та незрілих, дуже рідко знову втілюються.

   Ця невідповідність не заважає вірити в любов Бога до людей, у Його досконалий, хоч і прихований задум про них, вірити не так у Спасителя, сподіваючись на Його допомогу, як у Вищий Розум. Він бездоганно влаштував не тільки складний, а й величний за Своїми Законами Всесвіт, і дав йому розвиватися за законами любові.

   Духовний світ постійно посилав і посилає своїх небесних жителів наділених Божественним світлом на Землю, які приносять йоголюдям, так їм необхідного.