Багато в чому природа людини і особливо її внутрішній світ залишається загадкою для неї все життя, що змушує часто робити неправильні висновки та неправильні вчинки.
Те, що у внутрішній людині є уявна перевага, і деяке домінування тимчасової душі над вічною обумовлено різницею в їхній природі та меті їхнього перебування на Землі.
Мало хто знає чи здогадується, що в ньому не одне «Я». Це може призвести не тільки до сприйняття Особистості керованої чоловічим активнішим початком, а йДуші - жіночим і більш пасивним, так і Особистості, що має перевагу в порівнянні з Душою людини і тому відсутня для її свідомості.
Порівнюючи життя Особистості та Душі можна виявити різницю ще під час їх існування у плоті. Тимчасова душа, будучи обмеженою лімітом часу, намагається вижити і при цьому ще створити для себе комфорт, якнайбільше дізнатися і побачити, тому й поспішає. А ось вічна Душа потребує лише свободи від зв'язків плоті і вічної любові.
Залишаючись залежною від людського тіла, на відміну від Душі, у Особистості через свою невпевненість у своїх силах іноді може виникнути потреба в молитвах звертатися за допомогою до Бога, як і здатність, чути голос совісті, тим самим ніби приховуючи собою від людини її вічну Душу.
Ось чому людині не тільки корисно, і необхідно очищення свідомості у їїОсобистості, що постійно створює в її житті брехливу і малокорисну занепокоєність, а також звернення до своєї вічної Душі, яка не використовує особисте і тимчасове.
Людині, у якої Душа ще не дозріла, простіше довіритися своїй Особистостіназиваючи її або своєю душею, або психікою, яка нічого не вимагає від неї.
Відредаговано: 17.09.2022