Життя у борг

Звичайна людина не хоче чути про закон, про совість, про Бога, намагаючись зберегти свою свободу, Право вирішувати самому, як їй чинити і що робити. Вона страждає від будь-яких обмежень, що нав'язують їй щось, іноді не підозрюючи, що її природа і є найголовнішим обмеженням для осмислення себе і мети свого тимчасового життя.

   Все в матеріальному світі колись закінчується, і протистояти часу, як смерті, марно. Але за звичайною логікою берегти себе від смерті розумно, а від слів і вчинків, що наближають її - безглуздо, тому і для такої логіки життя важливе тут і зараз, образно кажучи, ми харчуємося тимчасовим пилом, не знаючи про існування вічних і соковитих плодів.

   Але ті, хто думає про своє майбутнє життя, дивляться на нинішнє, як на доказ свого вдячного та відповідального ставлення до нього, як і раціонального, з користю для Душі, використання її часу.

   Адже багато людей знають, що таке борг і що його пізно чи рано його треба повернути, але мало хто згадує, що ми у боргу перед своїми батьками, перед своїми дітьми та перед своїм Родом, який дав нам життя. Ми в боргу перед Землею, що живить нас і природу, планету, де ми живемо і творимо.

   Але мало хто здогадується, що існуюча в людині тимчасова душа, перетворена з тваринної душі на Особистість, часто незаслужено живе за рахунок вічної Душі, займаючи її місце, за що страждає.

   У свою чергу Душа, будучи не тільки вічною і улюбленою Богом, але й володаркою Образу Божого, у підсумку вона має стати духовним світильником, і придбати Подібність Божу.

   Крім усього, ми повинні за те, що вже отримали і користуємося, адже «борг платоюмилий».

Ми, все що отримали,

нічого не заслужили,

пообіцявши все віддати

- позичили.

   Плата за борг у кожного може бути різною, у когось раніше, а у когось із відстрочкою, у когось із відсотками, а когось без них. Але борги повинні віддати всі повністю і не шляхом покарання, що виглядає як марнотратство та не ощадливість, а цілком реальною оплатою, дозволяючи розтягнути виплату кредиту на тривалий термін. Так має бути і у Всемудрого Бога-Отця та Творця.

   Багато хто коли-небудь користувався послугами прокату, беручи і використовуючи чужу річ, такі як автомобіль, катер, човен, мотоцикл, велосипед, костюм, весільну сукню на час і за оплату, повертаючи потім її, не цілою і невчасно, виплачуючи або її ремонт, або її вартість.

   Якщо сказати про можливість життя на прокат, то багато хто ще більше здивується, ніж про життя в борг, вважаючи це неможливим. Але виявляється, що у вічної Душі це відбувається щоразу, коли вона втілюється в людське плоть заради свого розвитку. Не створюючиплоть, в якому збирається жити разом з тимчасовою душею або Особистістю, вічна Душа отримує можливість навчатися любові та використовувати її для свого майбутнього. Адже все навколо неї тимчасове і тлінне, з часом зникає, покликане служити вічному та духовному.

   Отже, весь матеріальний світ створений, як і плоть, з метою їхнього тимчасового використання для нас і нашої Душі, але виявляється не безоплатно. Оплатою має стати світло і вогонь, що здобувається Душею в стражданнях плоті не тільки для себе, але й для всього Всесвіту.