Обійм, як і любові не буває достатньо

   Якщо вірити посвяченим у таємниці Духовного світу, то Душа з'явилася як часточка Бога, що отримала від Бога не лише своє існування та Його Образ, але й можливість потім набути Його Подібності, з'єднуючись з Ним.

   Як не потрібен рай для Душі, так не потрібен для неї і пекло, що впливають зовні і не змінюють її, тим самим виправдовуючи широковідомий вираз «краще Душі бути в пеклі з Богом, ніж у раю без Нього».

   Те, що Душі не вистачає Бога, говорить про те, що посилати їй щось не потрібно, адже її і саму послали на землю в тіло, що дає вічній Душі право жити лише для духовного світу та за його законами.

   Все, що посилається людині в цьому світі протягом її життя, крім любові, не стосується Душі, а впливає лише на плоть і Особистість.

   Якщо плоть і Особистість є тимчасовими і тлінними, то світло Боже, з якого з'явилася Душа, вічним і живим, про яке говорять закони Еволюції, Гармонії та Єдності. Ясно, що сама інформація не може пробудити енергії, перетворюючи матерію на живий організм, змушуючи їх рости, рухатися і розмножуватися. Ось і за життям на Землі хтось повинен стежити, як і за життям у плоті, адже вона не сама собою керує.

   З допомогою духовних законів діє саме Божа любов.

   Кожна людина по-різному сприймає іншу людину і виявляє ставлення до неї, використовуючи не тільки свої вербальні здібності, але й виражає його у вигляді рукостискань, поцілунків і, звичайно, обіймів.

   «Ніщо так не обеззброює людей, як щирі слова та сильні обійми» -вважав Еріх Марія Ремарк.

    У 2015 році в Пенсільванському університеті Карнегі-Меллон проводилося дослідження, яким завідував професор Шелдон Коен і в ньому взяли участь 404 особи. За його результатами з'ясували, що людям, яких частіше обіймають та соціально підтримують, обійми допомагають вивільненню гормону окситоцину — «гормону любові» в організмі, а він, як відомо, викликає у людей почуття щастя, також впливають на викид нейромедіатора анандаміду. Відповідно, часті обійми допоможуть упоратися зі стресовими ситуаціями у повсякденному житті.

   Професор також зазначив, що обійми для людини є "маркером близькості і допомагають породжувати почуття, що перед лицем нещастя тебе є кому підтримати".

   Але окрім усього, обійми є свідченням віку Душі,аїх відсутність – дефіцит любові у Роду, сім'ї та життя людини.

   Дивною виглядає ситуація, про яку повідала одна мама, коли її дитина почала проявляти особливу потребу в обіймах, при тому, що ні старша її дитина, ні вони з чоловіком не потребували цього аж надто, вона іноді навіть боялася їх. Це говорить або про брак любові в сім'ї або про здатність Душі цієї дитини до любові.

   А психоаналітик Джеральд Шоневульф зазначив в одній зі своїх статей (Psychcentral.com), що люди, які не отримували обіймів у дитинстві, тобто пережили депривацію, у дорослому віці часто відчувають до них огиду. Це по-своєму може стати ліками, виявляючи свої обійми щодо інших людей.

   Можна часто почути поради батькам «не носи на руках, бо звикне», «не розводь «сюсі-пусі»...

Обіймайте дітей частіше,

Зігрівайте любов'ю ласкаво.

Нехай посмішки їх будуть солодші,

Нехай живуть наші діти щасливо!

   Не треба слухати про те, що «телячі ніжності» можуть розпестити дитину і щоб не виросла «нюнею», часто мами відмовляються обіймати хлопчиків. Івони це кажуть, незважаючи на те, що ці ніжності надають дитині впевненості в собі, роблять дитину щасливою, адже в дитинстві дуже важливо відчувати, що батьки їїлюблять.

   І, вчені давно довели, що і дівчатка/дівчата і хлопчики/юнаки емоційно влаштовані однаково, то піклуватися і надавати знаки уваги і любові необхідно їм однаково.

   Це не обійми народжують почуття кровної спорідненості, або прояви своєї близькості до людини, а Душа, яка живе за духовними законами – законами любові, ще на Землі та в тілі вимагає від людини та її Особистості виконання бажання Бога, щоб «усі були єдині в Ньому».