Способи цього виховання

Дуже важливо кожному, а особливо батькам, знати не тільки внутрішній світ людини, але й що Душа, приходячи у своє земне життя, повинна пройти етап свого розвитку, працюючи, перетворюючи свій Образ і усуваючи розділеність людини.

   Образ Божий у собі Душа має привести до Подібності незатухаючої у собі любові.

   Створюючи в людині Особистість, Душа повинна максимально зблизитись очищенням свідомості аж до злиття з нею.

   Багато людей, хто чув про медитацію чи намагались її практикувати, мають знати про її мету. При медитації, як і при очищенні свідомості, залишається найнеобхідніші для неї засоби – увага, сприйняття і свобода, як у немовляти, але при медитації вона звужується за обсягом, блокуючи все інше, а при очищенні свідомість не змінює свого обсягу, не відключаючи усі свої можливості. Медитація повинна обмежити свідомість від зовнішніх та внутрішніх збуджень, а її очищення може допомогти людині чути свою Душу.

   Рід і кров людини, постійно впливаючи на плоть і Особистість, повинні перебувати в її живій пам'яті як одне ціле.

   Чоловічий і жіночий початок, яким просякнута не тільки плоть, а й Особистість, протягом життя потребує зближення, заради чого потрібна повна та постійна жертва в сім'ї, з батьками, родичами та своїми дітьми.

   Життя у більшості людей не хоче відпускати тимчасове тіло з обіймів Душі, даючи їм зрозуміти про незакінченість своєї місії на Землі, длявиконання якої потрібне не одне життя, а необхідна обґрунтована віра в її нескінченність, тобто реінкарнацію.

   Ось це і потрібно недопустити при вихованні дітей, а у разі запізнення – бажано прагнути виправити, наскільки це можливо.

   Кожній людині треба знати з дитинства про своє Божественне призначення, створення і влаштування себе і всього навколишнього Всесвіту.

   У цьому погляді на земне життя і на страждання, що в ній зустрічаються, видно інший підхід як до свого життя так і до виховання дітей. Не нововведення, а інше тлумачення хоч і суворого, але у духовному відношенні правильного виховання дітей, прийнятого за старих часів.

   Стан свідомості людини та рівень її розвитку залежить від кількості світла в ньому та форми його перебування. Ось чому Особистість частіше, користуючись світлом сонця і світлом, що виробляється плоттю, живить нижчі рівні свідомості людини, а Душа, живлячись світлом Божим, отримує можливість проникати в її свідомість і наближати до Вселенського.

   Кожна людина, а вірніше її Душа, це вічна, світлоносна і богоподібна істота, хоч і розвивається, але наділена особливими і чудесними властивостями духовного життя, які ще повинні в ній проявитися, при цьому все, що належить Духовному світу і Богу.

    Свідомість людини багато в чому залежить як від внутрішнього світу, так і від зовнішнього впливу. Судячи з різноманітності видів свідомості можна зробити висновок, що не всім вдається, як і не всім дозволяють досягти її високого рівня.

До свого  воно не може прийти, не позбавившись помилок, або переконань, навіть наукових та релігійних. Але починаючи з чистої свідомості і закінчуючи надсвідомістю, якої людині можна досягти лише за допомогою Душі, розрізняючи не тільки добро і зло, правду і брехню, але чисте і погане, світле і темне, що потребує Божого світла і шукає любов.