Поширення зла

   Якось незнайомі дідусь та бабуся розповіли про двох своїх онуків, яким виповнилося 7 та 6 років. З'ясувалося, що вони ненавидять один одного і свою матір, яка розлучилася з чоловіком і не припинила його ненавидіти. Але жінка не врахувала, що це позначиться не лише на її стосунках із синами, а й на сварках між братами. У спільний залік свого Роду свій внесок доклали і серйозні сварки в молодості дідуся і бабусі, її батьків.

   Ця ситуація може послужити прикладом відсутності у більшості людей здатності сприймати у себе та своїх ближніх тонкі вібрації та взаємозалежність їх плоті та Особистості, Особистості та Душі, «Я» та «Ми», зовнішнього та внутрішнього.

   Ось чому коли бабусі почали пояснювати про проблему її доньки та онуків, то головною перешкодою для усвідомлення нею причини, стала їхня спільна кров, яку вона розглядала лише як рідину. Вона не бачить в ній середовище, що містить у собі, ще за життя не тільки тваринну душу людини, але накопичення в ній пережиті й переживані емоції всіх кровних родичів, що жили і живуть, і їх Особистостей. Бабусі, як і всім, хто вперше чує це твердження, складно було повірити в існування і вплив таких невидимих ​​зв'язків, що на її очах руйнують сім'ю доньки.

   Поведінка людини, особливо у перші 14 років свого життя, часто має подібність до стану її матері при вагітності, в період свого внутрішньоутробного розвитку, що нагадує вплив феномена першого кадру. Матері необхідно пам'ятати про свою поведінку в цей час і проявлений тоді негатив, намагатися надалі його гасити і не допускати в собі, а разом з цим і у своїх дітей.

   Всі знають, що зло отруює життя будь-якої сім'ї, але що, крім цього, воно накопичується в крові через Особистість, що перебуває в ній, і діє через кров на всіх, хто є її власником, мало хто здогадується, тому багато хто думає, що життя кожної людини належить тільки їй й ставиться до нього так злочинно.

   При хрещенні старшого хлопчика мати вирішила, що у нього  мирське і духовне ім'я будуть різними, щоб не «урочили», а в ранньому дитинстві він відчував страх, якийв невдовзі перейшов в інший негативний стан – злість.

   Але потім з'ясувалося, що хоч у дитинстві хлопчиків водили в храм і причащали, але старший з них хоче вбити молодшого, він же не визнає ні існування у себе душі та занепалих ангелів і це турбує лише їхню бабусю.

   Якщо кров оскверняється однією людиною у всіх кровних родичів, то вона може бути так само очищена і стараннями однієї людини за допомогою постійної добродушності та доброзичливості не лише до рідних, а й до інших людей.

   Для повернення до життя Душі та її любові у хлопчиків у сім'ї потрібно поховати образу, злопам'ятство, злобажання і замість них має помножитися і заповнити весь простір та свідомість сім'ї безперервна любов.

   Багато немовлят страждають під час розвитку своєї плоті при переході органів травлення їх організму на іншу їжу, прорізанні зубів, перенесенні дитячих хвороб та в період переходу їх з горизонтального положення до вертикального. Але душевні страждання Особистості в дитинстві, особливо від депривації можуть отруїти її і все життя людини, і можна сподіватися що їй може допомогти чиясь сильна любов, чистота її Роду або достатній рівень духовності її вічної Душі.

   Неодноразово у багатьох зустрічалася ситуація, коли молодий батько чи мати немовлят посварившись зі своїм батьком чи матір'ю, виявили у своїх дітей температуру і розкаялися, але при цьому не одразу їх пробачили, і не змогли попросити у них прощення, що дозволило батькові чи матері довго тримати образу на сина чи дочку. І тільки після їхнього примирення у немовлят впала температура.