Сила Роду

Рід кожної людини складається з живих і померлих людей, пов'язаних кровними узами, які довго виявляються і позначаються на житті їх потомства і не в одному поколінні.

   Багато проблем виникає у людей зі смертю родича, коли потрібно вирішити питання укладання лікаря про смерть, про місце поміщення праху, різні довідки, про поховання або кремацію, але найбільше занепокоєння приносить ближнім поминання померлого.

   У кожного народу, як і релігії, існують свої ритуали та традиції, що виконуються в період пов'язаний з жалобними заходами, і сперечатися про те, чиї виглядають краще чи правильніші марно.

   Але те, що відбувається, реальне і важливе мало, хто хоче знати, а дізнавшись, визнавати. Це стосується життя тієї душі покійного після його смерті, за яку так багато хто переживає.

   Після 4-х фаз вмирання людини і смерті її тіла, вічна Душа йде в Духовний світ, а тимчасова душа, що живе в крові, або Особистість вмирає, але не відразу, так, як складається з трьох частин. І ось у ці 40 її останніх днів стан хоч і вмираючої душі, але живої впливає не тільки на кров родичів, в якій вона жила, а й згодом впливає на весь Рід.

   Дуже важливо, щоб усі родичі покійного, зрозумівши те, що відбувається, особливо, в перші, з дня смерті 3 дні ставилися до праху покійного, не дратуючи зникаючу першою вітальну або діяльну частину Особистості і що бере участь у справах померлої людини. Так само, особливо до 9 днів, усім їм потрібно думати і відгукуватися тільки позитивно про покійного та його Рід, втішаючи її ментальну або розумову частину, а до 40 днів потрібно бути з усіма і тим більше його родичами у позитивному настрої, утримуючись від ридання та стогону, образ та звинувачень, не засмучуючи її емоційну чи чуттєву частину, після чого вона зникає.

    Зникаючи з життя, Особистість, пов'язана з кров'ю Рода, встигає передати ставлення особливо кровних родичів до покійного та до неї, що потім відбивається на здоров'ї Рода.

   Не поодинокі випадки явищ померлих уві сні у багатьох їх живих родичів, що приводить багатьох до збентеження і нав'язує хибні припущення. І мало хто знає, що від небіжчиків залишилася лише пам'ять або інформація про їхнє життя і Рода в крові, а всі ці дані використовує або Душа за допомогою пам'яті Особистості, з метою розуміння чи посилаються демонами для викликання у людини негативних почуттів.

   Так само не можна плутати дію генів на природу людини, від якої неможливо ухилитися і дію Роду, що має у себе і добрі та злі сили, вибір між якими може зробити сама людина.

   Багато конфесій не тільки відмовляються визнавати силу Роду, але й існування у людини не спільного, а свого Роду, так як «Від однієї крові Він справив увесь рід людський» (Дії 17, 26), але в той же час «милість Його в роди колін тим, хто боїться Його» (Лк 1, 50), хоча часто під словом рід мають на увазі покоління. Тому і існує відповідальність людини за свій Рід, про що говорить Біблія: «Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого [роду], що ненавидять Мене, і творить милість до тисячі пологів тим, хто любить Мене і дотримується заповіді Мої» (Вих.20, 5-6). Так само не треба забувати про спадковість кожного з людей, в одних вона може бути погана, а в інших - хороша.

   Якщо згадати кількість генетичних або спадкових дитячих захворювань відкритих медициною останнім часом, ніхто не сміє сказати, що немає відповідальності за свій Рід.

  Батьки відповідають за продовження Роду, а новонароджені - за Рід, що їх народили, тому ще з давніх-давен існує релігійний закон ужичість або левірат, а деякі зараз визнають і закон телегонії, а в них дію Роду.

   Якщо в церковному статуті існують день Радуниці, батьківські суботи та поминання рідних, якщо не вінчають рідних, двоюрідних та троюрідних брата та сестру, як і при цьому, відмовляють на вінчанні братові та сестрі бути свідками, то у всіх нас є РІД та рідні, що підтверджується і релігією (Трул. 54, Вас. Вел. 87, указ Святішого Синоду від 19 січня 1810).

   Але віра в силу Роду не така вже й нова, а лише старанно забута, адже не просто те, що наші прабатьки навіть обожнювали свій Рід.

   Незважаючи на особливе шанування Рода та його сили, що перебуває в крові, існують містики, ворожії та ворожки, які використовують енергії Рода в магічних цілях. Це походить від того, що люди з темною свідомістю не визнають ролівічної Душі в житті Роду та тимчасової душі в крові, у тому числі й своїх. Тому Душа нам підказує з одного боку любити свій Рід і народ, а з іншого – те, що його влада поширюється лише землі, через кров плоті.