Запланована подорож

  Звичайний літній день. Сонце високо в небі, наповнює цей світ теплом, а на вулиці приємно повіває прохолодний вітерець.

Цього недільного дня Марія готувалася до важливої ділової поїздки. Прокинувшись зранку, вона ще раз перевірила свій розклад та прокрутила його в голові.

Ранкова рутина — усе як зазвичай: прийняття душу, особисті гігієнічні процедури, нічого особливого. Марія не любила наносити макіяж чи довго вкладати волосся — для неї це була марна трата часу. Їй достатньо було вмитися та розчесатися.

Якщо вона працювала, то зазвичай закладала волосся у хвостик, який виглядав трохи кумедно, адже в неї коротке русяве волосся, і хвостик здавався дитячим. Він був завдовжки десь чотири, може, п’ять сантиметрів.

Після душу Марія висушила волосся та почала одягатися. Вона ще раз глянула на годинник, перевіряючи, скільки часу залишилося на збори. Марія ніколи не запізнювалася — навпаки, завжди приходила завчасно.

Одягнувшись, Марія склала речі у свою велику жіночу сумку. Їх було небагато: документи, зарядний пристрій, павербанк, парасолька, два блокноти, пенал із ручками та антиперспірант. Переконавшись, що нічого не забула, вона неспішно викликала таксі.

Водія знайшли за кілька хвилин. У застосунку з’явилося повідомлення, що до зустрічі з водієм залишалося дванадцять хвилин. Марія взяла сумку та ключі, вийшла з квартири й замкнула за собою двері. Спустившись на вулицю, вона стала чекати на таксі.

Попереду на неї чекала дорога до автовокзалу, а звідти — важлива ділова поїздка. Марія була спокійною: вона все продумала заздалегідь і мала достатньо часу, щоб нікуди не поспішати.