-1-

- На сьогодні все, можете бути вільні. Будь ласка, забирайте своїх дітей вчасно, ми теж люди і хочемо відпочивати. Вас проводить Мері.
Мері була вихователькою в дитячому садочку, після відпустки вона прийнялася за роботу. 
- До побачення. – сказав чоловік.
- Будьте обережні на дорозі. – з посмішкою промовила Мері.
Після робочого дня, дівчина ходила на сеанси до психологічної клініки Джина. Джин – лікар, який допомагає Мері відновити свої спогади про життя, яким вона жила з нареченим. 
- Добрий вечір. Я сьогодні записана на 16:00.
- О! Вибачте, забула попередити, сьогодні лікар вас не зможе прийняти. – з винуватим поглядом промовила дівчина.
Мері розчаровано поглянула на неї.
- Добре, завтра він зможе мене прийняти?
- Так – так. Ще раз вибачте.
Нічого не відповівши, Мері попрямувала до виходу, але не встигла вона дійти до дверей, як її гукнув чоловічий голос.
- Зачекайте! Ви до Джина? – запитав чоловік. На вигляд йому було десь до тридцяти так точно. Мав окуляри, темне, хвилясте волосся. Побачивши його, у Мері встало волосся дибки.
- Так, але я вже йду. – поспіхом промовила дівчина.
- Та не поспішайте ви, давайте я хоч вас проведу. На вулиці вже темніє.
-Ні, дякую. – Мері попрямувала геть. Вона почувала себе в присутності цього чоловіка не дуже, але чому?
Прийшовши додому, їй прийшло повідомлення на телефон від її колеги Кеті. 
«Завтра на роботу не йди. Дитячий садок закривають, з якої причини не відомо.»
- Просто супер! – з озлістью промовила Мері.
Дівчину можна було зрозуміти, залишитися без роботи в такий час – жарт долі.