Частина 9

Після наших посиденьок на моїй кухні пройшло вже два місяці.
Наші відносини з Олегом розвивалися швидкими темпами. Квіти, ресторани, прогулянки на катері. Всі мої фантазії збуваються. Ми двоє дуже зайнятих людей, тому зустрічаємося ми не так часто, як би хотілося. Він часто у відрядженнях, на яких буває пропадає по тижневі, а я не можу вирватися з роботи, коли у нього є час. Але смс і відеодзвінки у нас кожного дня.
Влада, та сама, яка колись усім хвалилася, що спить з Олегом, досі у нього працює. Коли я одного разу заговорила про неї, він засміявся:
- Еля, ти мене ревнуєш? До неї?,- говорячи це, він ніжно обіймав мене за талію, - Малишка, навіть не думай. Для мене є тільки ти.
- У вас були інтимні відносини раніше, а зараз ви разом їздите у відрядження.,- почала, як мала дитина белькотіти.
- Були та загули. Вона просто була доступна, а мені потрібно було скинути напругу. Секс без емоцій. ,- він усміхнувся і ще сильніше притиснув мене до себе,- Я не можу звільнити людину через те, що в нас був секс. Це не чесно по відношенню до неї. Але, якщо тобі не приємна її присутність, я це зроблю. Для мене головне це ми.
- Не треба,- швидко вимовляю я. ,- Це дурна параноя.,- обіймаю і цілую його, що б швидше забути про Владу.
Як би я не ревнувала, але у мене немає підстав не довіряти Олегу. Та й взяти на себе відповідальність за звільнення Влади тільки через те, що вона колись була з Олегом мені не дозволить совість. Олег поважає мене, мої кордони, мою постійну зайнятість.
Ми вже два місяці разом, а він терпляче чекає на час, коли я буду готова до інтиму. Не розумію чому, але я максимально відтягую його. Я вже давно не незаймана, в студентські часи наслухавшись історій подруг про те, що секс це супер класно, я з тодішнім своїм хлопцем разом втратили незайманість. Наші відносини після того протривали ще пів року. Але задоволення, яке розрекламували мої подруги я не отримувала. І при розтаванні, хлопець, який клявся мені у вічному кохані, заявив, що я фригідна, а йому потрібна жінка, яку не потрібно весь час вламувати, ніби вона робить йому послугу. І вже наступного тижня він зустрічався з моєю подругою. Клас. Ось так я втратила і подругу і хлопця одночасно. Страх, що Олег зробить те саме сковував мене постійно, як тільки його руки потрапляли мені на стегна, або під блузку.
- Вибач, я поспішаю....... Я готовий чекати стільки, скільки ти скажеш.,- завжди спокійно відказував він.
І я щиро вірила в його слова.