Частина 5

За пів року спільної роботи я зрозуміла, що попала до справжнього трудоголіка. Робота кипіла. Презентації, проєкти, , дедлайн на дедлайні. Тепер, після чергового виснажливого робочого дня я засипала за секунду.
Тому біжучи на роботу і прокручуючи в голові, як би точніше вирахувати черговий показник я не відразу почула, що мене гукають і аж підстрибнула від несподіванки коли переді мною нізвідки з'явився Олег.
- Оце так! Вас просто не наздогнати,- життєрадісно проговорив Олег,- Або можливо Ігор заборонив вам зі мною розмовляти?
- Зовсім ні, - зніяковіло відказала я, - я задумалася просто.
- Якщо ви на роботу поспішаєте, давайте я вас підвезу,- промовив він буденним тоном, ніби ми давні знайомі., - І навіть не думайте відмовлятися, нам все одно в одну сторону. І я прийму це за особисту образу.
- Олег Владиславович...я .... ем.....,- від здивування аж втратила мовлення.
- Ну і супер! Сідай, - взявши мене за талію він провів до пасажирського сидіння новенького Mercedes-Benz і відкрив переді мною двері. Сівши за кермо промовив: - Я тебе не з'їм.
Їдучи я себе кілька разів щипнула, так що б він не помітив. Я що сплю? Це якийсь супер реалістичний сон. Як тільки перестаєш про когось мріяти, він раптом з'являється.
- Можна просто Еля? - раптом питає Олег і я знову по дитячому здригаюся від несподіванки.
- Так, звичайно, -швидко відказую я.
- Часто спостерігаю за тобою на презентаціях. Зазвичай я них скучаю і чекаю коли ж можна буде швиденько піти, але вже не одноразово ловив себе на думці, що тебе я слухаю уважно. Ти професіонал! Дуже шкода, що не в моїй команді.
Я не дихаючи слухаю його. За мною? Шкода, що не в його команді? Головне не забувати дихати, а то ще знепритомнію він хвилювання.
- А ти не багатослівна. , - його усмішка направлена до мене тепер мене точно збиває з пантелику.
Під'їжджаючи до стоянки "Метал Холдинг" я вже хотіла подякувати та тікати, як він раптом повернувся в мою сторону і спитав :
- Еля нумо повечеряймо разом ?
- Разом!? , - тільки виговоривши ці слова мені страшенно соромно за них стало. А, бо не треба так багато працювати, інколи потрібно і з чоловіками зустрічатися.
- Разом,- сміючись відповів Олег., - Але ти не лякайся, я тебе не з'їм. Хіба надкушу., - от тепер я дійсно не розумію що сталося. Всі в "Метал Холдинг" обговорюють, що Олег спить з Владою. Вона сама всім про це розказувала.,- Відмови не приймаю, тільки якщо у тебе є хлопець.
- Немає хлопця.
- Тоді в суботу о шостій вечора я тебе чекатиму під під'їздом твого будинку., - пауза. Він дивитися просто мені в очі, а я тим часом все ще не вірю, що це не сон.,- Я звичайно можу попросити начальника служби охорони, що б він дізнався де ти живеш, але буде швидше якщо ти скажеш сама.
- Шевченка 15, недалеко від місця де ви сьогодні мене підібрали., - швидко відповідаю.,- Дякую, що підвезли., - не дочекавшись від нього відповіді, відкриваю двері авто і на ватних іду в офіс. Що тільки що сталося? Рурич старший запросив мене на побачення? Дружня вечеря? Але ми з ним максимум привітаннями за весь час моєї роботи в "Метал Холдинг" перекинулися. Але як тільки я сіла за робочий стіл і відкрила пошту я забула за все.