Два пакетики чаю до стипендії
Повернення
Гарно повернутися через багато років у місто, де колись переживала студентське життя. Прогулятися тими самими вузькими вуличками, зустріти широко щирих людей. Тоді світ здавався логічним і зрозумілим. А незрозумілим було лише слово «ворог». Сьогодні ж головною окрасою моєї прогулянки є відсутність повітряних тривог.
Місто змінилося. В центрі вже не стоїть декорований голубами вождь із простягнутою рукою. Дорогою трапляються будівлі, понівечені війною. За ці роки з’явилося багато нового: парки, облагороджені набережні, фонтани. Нова алея слави з полеглими героями. Яка довжелезною стрічкою пронизує місто. Безліч портретів з красивими молодими обличчями.
Мій погляд зупинився на одному з них. Знайоме обличчя. Сірі добрі очі нагадали мені про звичайнісінький день, коли залишалося два пакетики чаю до стипендії.
#736 в Сучасна проза
#522 в Різне
Відредаговано: 15.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
