Глава 13

Я сидів навпроти Стефа, тримав у руках уже шостий келих віскі. Дивився, а перед очима – вона, вродлива з донькою на руках.

— Ти уявляєш, вона проміняла мене на Хоакіна! На партнера з бізнесу! Ця сука проміняла мене на іншого, коли казала, що кохає! — сердився і зовсім не звертав уваги на реакцію друга. Я казав це сам собі, намагаючись вдовбати в голову, що кохана – зрадниця.

— Сам подумай, ти ж такий самий. Ти зараз проміняв її на Каріну. При всьому цьому Дашка впевнена, що це з її вини ви тоді потрапили в аварію. Уяви, як їй. Вона приховувала від усіх вагітність і поїхала до Франції. — спробував донести до п'яного мене друг, та за сумісництвом порадник двох закоханих. — А повертаючись на батьківщину, вона хотіла познайомити родину із донькою. Але зустріла тебе та твою наречену. Ти ж сам пів години тому казав, що вона дивилася на тебе, як на зрадника.

— Брехлива тварюка. Виїхала до Парижа до свого коханця. — не пройняли мене слова Стефа, через що той скривився, він ніби підкинув п'яному нову їжу для самобичування.

У глибині зараз билися між собою дві сторони. Образа, злість і кохання з очікуванням. Адже я терпів, чекав весь цей час. Сподівався, що вона повернеться. Хотів допомогти з лікарем для операції. Вірив, що знайдеться лікар на її випадок. І знайшов такого, підмовив лікарів, щоб ті порадили потрібного. Що б усе добре йшло, щоб вони змогли провести операцію.

Лише потім дізнався, що це був звичайний шарлатан, який готовий піти на вбивство заради грошей. Підставний, йому заплатили що б він убив її. Влаштував це все як природну смерть. І спокійнісінько жив далі. Кілер із медичним дипломом. Замовний вбивця...

Але я не дав цьому статися. Попросив друга Колю зателефонувати з його номера та попередив. Якби сам зателефонував, вона б мене не послухала. Вирішила б просто, що намагаюся щось повернути. Номер Коляна зміг переконати її та дав хід справі. Вони почали копати під цього лікаря і шукати докази, що вказують на напад цієї людини.

Поки Даша була в Парижі, за нею стежили. Двоє детективів, які ненав'язливо з'являлися в її житті та наводили довідки. Але не один не сказав, чорт забирай, що вона була вагітна або те, що у неї є дитина! Видно, хтось вирішив перекрити мені цим кисень. А я був впевнений, що моя дівчинка займається кар'єрою, продуктивно працюючи в татовому готелі. І це була правда, його готель часто миготів у хроніках Франції та навіть Європи. Тому й приводів хвилюватися в мене не було. Ну що таке. Думав, їй потрібна перерва, думав перебіситься. Так, думав, аж поки й сам не загруз у лайні.

Майже рік тому я прогорів зі своїм бізнесом і вліз у моторошні борги. З цих боргів мене витягував Станіслав. З запою в який тоді пішов, вірний друг Коля. Потім прийшов до тями та знову зайнявся бізнесом. Збудував свою компанію, яка за рахунок добрих зв'язків швидко піднялася в рейтингу. А потім стався той випадок із лікарем.

Мені захотілося дізнатися, що все ж таки сталося того злощасного дня аварії та чому моя Колючка, так звинувачує в цьому Каріну. Вступити з цією розчепуреною дівчиною у відносини – праці не склало. Їй всього то й були потрібні від мене гроші, поки не сталося «АЛЕ». Я збирався за найбільш короткий час дізнатися, що Каріна робила в день аварії. Поки в мами не трапився серцевий напад.

Коли дізнався, був у одному з клубів друга. Ми обговорювали будівництво ще одного, в центрі міста, коли мені написав Стас. Сказав, що вона в реанімації та до неї не можна. Чорт мене тоді смикнув узятися за пляшку. Досі вважаю, що мав поїхати до мами до лікарні, а не напиватися до відключення. Наступного ранку прокинувся з тремтячою та заплаканою Каріною в кутку, яка опухлими губами сказала, що я її зґвалтував.

Через місяць, вона прийшла та ощасливила мене новиною, що вагітна та аборт робити не буде. Мені нічого не залишалося як взяти відповідальність за свої вчинки та зробити пропозицію. Все ж, які б стосунки в нас не були, дитина то в чому винна? Так я й думав. Думав до тих пір, поки не зіткнувся з Дашею, що виходила з ванни.

Коли я побачив її, просто не міг повірити своїм очам. Бліда як кахельна плита у ванній, вона дивилася на мене круглими очима. А потім мама відповіла своєму чоловікові й я згадав про наречену в передпокої. Молодша сестра прошмигнула повз мене, а я сполоснув руки та пішов до кухні. Поки йшов, зрозумів, що мені вперше за довгий час соромно. Соромно за те, що поряд зі мною інша жінка, що вона вагітна та що через три місяці у нас весілля. Але коли побачив Дашу з однорічною дитиною на руках, мій світ пішов тріщинами. Це не могла бути її дитина. Я це чудово знав, адже детективи в Парижі не повідомляли ні про яку дитину. Але так само вони не повідомляли, що моя сестричка поїхала кудись. Але все розставило на місця «Привітайся з дядьком, Еллі». Після цих слів останнє повітря в легенях закінчилося, а зробити новий вдих просто неможливо. Має доньку. Маленька дівчинка точнісінько схожа на маму. «Ти жартуєш?», єдине, що я зміг видавити та мені відповів Артем Чернов, що стояв позаду мене. Найкращий друг моєї дівчинки знав весь цей час про дитину. В голову врізалася гостра думка, що вона не моя. Що це чужа дитина. Що її обіймав інший чоловік, пестив її тіло, обіймав холодними вечорами та їхав з нею до пологового будинку, теж інший, а не він.

— Про що замислився? — підозріло глянув на мене Стефан.

— Що я ідіот.

— Ого. Ти швидко пройшов фазу ненависті. — посміхнувся той.

— Ти не розумієш, я мав їхати тоді за нею. Я не повинен був давати їй полетіти. Не мав залишати одну. — схопився за голову, та паморочилась, але зупинятися на досягнутому я не збирався, тому випив ще один келих віскі.