Домашній кінотеатр

Іноді хочеться, щоб деякі моменти нашого життя тривали вічно. Та, нажаль, вони (як і усе) мають  кінець. А якщо б вони не закінчувались, ми б тоді не вміли їх цінувати.

Наступного ранку Інна пішла до коледжу, а додому повернулась лише ввечері. Після навчання вона одразу пішла додому, відмінивши усі справи в офісі, та перенесла усі зустрічі на наступний тиждень. Інна знала, що ввечері прийде Максим, і їй вже натерпілось його побачити. Дівчина зайшла до квартири і з кухні почула мамин голос “це вже Інна іде!”. Мама знала в якій годині закінчуються пари у коледжі та вже чекала на доньку. Разом з нею був і Максим, який прийшов ще годину тому та чекав повернення сестри з коледжу. Почувши кроки у коридорі він вийшов з кухні. 

• Привіт! - Привітався він, міцно обіймаючи сестру. На його лиці була широка посмішка. 
• Привіт! - Відповіла Інна, піднімаючись на пальчики, щоб дотягнутись до його обіймів. 

Коли Максим її вже відпустив та стояв навпроти неї, Інна звернула увагу на його футболку:

• Чому ти завжди одягаєшся у чорний колір? - Запитала вона.

На ньому була чорна футболки та ті самі чорні джинси.

• Це мій улюблений колір, - пояснив Максим.
• От у мене у шафі немає нічого чорного кольору, - продовжила Інна, розглядаючи одяг на ньому. - І до того ж, у такому зараз жарко!
• Мені не жарко, - відповів Максим, роздивляючись сестру. 

На ній була пудрова літня сукня з тоненьким оливковим пасочком на поясі. Маленькі золоті сережки, які нагадували краплинку. На обох руках різнокольорові браслети, які дзвеніли, наче маленькі дзвоники та оливковий кулон у формі великої краплини на довгому чорному позолоченому ланцюжку. Хоча це все була звичайна дешева біжутерія, окрім сережок, та обрана вона була зі смаком.

• Я помітив, - продовжив Максим з посмішкою, - ти завжди яскраво одягнена. Ти дуже цікаво фарбуєшся. Ти наче і не нафарбована взагалі, хоча ти користуєшся косметикою. І ти дуже гарно виглядаєш. 

Інні було приємно приймати компліменти від Максима. Вони разом пройшли до кухні, де її мама вже накрила на стіл для трьох. Отже вони будуть вечеряти лиш у трьох. Сьогодні батьки Максима знову пішли до своїх друзів та Максим увесь день був у номері сам, чекаючи четвертої години, коли у коледжі закінчаться пари, та  приїхав до сестри сам. 

Після вечері Інна запропонувала залишитись вдома, оскільки почався дощ, та разом подивитись якийсь фільм. 

• Який твій улюблений фільм? - спитала Інна, відкриваючи шафу з книжками, де у куточку стояло декілька коробок з дисками.

 Максим кинув погляд на диски, з яких Інна обирала що поставити, та подумав, що у такій маленькій кількості фільмів навряд чи буде той, що йому сподобається. 

• А у тебе є тут Інтернет? - спитав він.
• Ні, - відповіла Інна продовжуючи пошуки.

• Постав свій улюблений, - попросив він. 

Зараз Максим більше хотів просто сидіти поруч з Інною, а що вони будуть дивитись то вже не важливо.

• Правда? - зраділа Інна, кинувши свій погляд йому прямо у вічі. 
• Так. - відповів Максим. 
• Мій улюблений це “Майстер і Маргарита”, - Інна вже перебирала всі диски, шукаючи улюблений. - Ти його колись бачив або читав?
• Ні. - Максим не знав історію про Майстра та Маргариту. - Постав її. Подивимось разом. 

Інна ввімкнула комп’ютер. Поки він завантажувався, вони разом почали облаштовувати місце для кіноперегляду. Навпроти монітору вони поставили два стільчики, один позаду іншого. Максим поклав маленьку диванну подушку на стільчик, де мала сидіти Інна. Мама Інни, помітивши їхні приготування до кіноперегляду, принесла до кімнати табуретку, на яку поставила сік, дві склянки, печиво та цукерки. Коли завантажився комп'ютер, Інна поставила диск з її улюбленим фільмом. Потім Максим посадив її на стільчик з подушкою. Сам сів за її спиною на свій стільчик так, як сідають на коня. Потім обережно взяв Інну за плечі та наклонив до себе так, що він сам слугував їй замість спинки її стільчика. Її голова та довге волосся лягли на його широкі груди. Максим взяв ще одну подушку та поклав на свої груди Інні під голову. Потім він дотягнувся рукою до ліжка та дістав ковдру, якою вкрив Інну, щоб вона не замерзла. По праву руку від них стояла табуретка з соком та солодощів. 

Інна сиділа в обіймах Максима обкладена подушками та вкрита ковдрою. Вона відчувала його дихання на своєму плечі. Вони мовчки дивились як Маргарита літає на швабрі та фокуси Бегемота. Максим час від часу їв печиво, запиваючи соком, та годував Інну цукерками, наче маленьку дівчинку. Вони разом спостерігали за балом Воланда та подіями роману, написаного Майстром. 

За вікном вже закінчився день. Чорна ніч пробралась до кімнати, яка була осяяна лиш монітором комп'ютера та світлом вуличних ліхтарів. Інна та Максим сиділи обійнявшись та дивились фільм, коли у сусідній кімнаті роздався дзвінок телефону. 

• Алло, - вони почули, що мама відповіла на дзвінок. - Зараз.

Мама зайшла до кімнати, де сиділи Інна та Максим.

• Максим, це тебе, - покликала вона його до телефону.