Розділ 18

Після робочого дня приїжджаю додому треба поговорити с Асею.
Переодягнулась зробила собі чаю та вирішила зателефонувати,
- Алло
- Алло
- Хотіла поговорити с тобою.- цікаво, що вона скаже мені.
- Щось сталося Даш?- вона хвилювалась за мене.
- Так, Валентин купив компанію в якій я працюю - повідомляю їй новину.
- Ого, нічого собі. - подруга в шоці.
- Насть ти ж знаєш, що Гнат і Валентин займаються кримінальним бізнесом?- хвилина мовчання
- Так знаю, він сказав мені коли він мене викрав, Ігор не просто зник і я розумію, що це небезпека. Але він мій чоловік. Мій вибір, який я зробила. - я чула в голосі подруги сум.
- Я не знаю, що мені робити. - вирішила не брихати їй.
- Ти до Валентина щось відчуваєш?- запитала подруга.
- Так, відчуваю, але мені страшно. - мені страшно за те що я зраджую себе в першу чергу.
- Ти думаєш мені легко, ти просто повинна зрозуміти готова на ризик чи все ж не така це важлива для тебе людина. - напевно я мало знайома з Валентином, щоб зробити вибір.
- Мені треба подумати над тим що робити.- подруга видихнула.
- Скажи Валентину правду, він хороша людина. Будь чесна з ним і з собою. - вона має рацію я повина бути чесна з собою і з чоловіком.
- Дякую, я так і зроблю. - можливо мені потрібно більше часу, щоб зрозуміти чого я хочу насправді.
Попрощавшись з Настею думала і вирішила саме зараз подзвонити йому
Гутки були такими довгими, що я вже думала скинути, але раптом
- Алло - почула його голос
- Алло, це Даша, ти можеш приїхати зараз?
- Щось сталось?
- Ні. все добре, хочу, щоб ти приїхав.
- Добре, адресу мені скинь буль ласка.
- Я вже вислала в смс.
І натиснула відхилити дзвінок, ці тридцять хвилин відбивалися в мене в серці. Мені здавалося, що час зупинився. Але понад усе я боялася, що він не приїде.
Коли пролунав дзвінок у двері, я не одразу зрозуміла. Відчинила двері на порозі стояв Валентин він був у чорному костюмі піджак підкреслював його плечі.
-Проходь - сказала я і зачинила двері. Ми пройшли на кухню.
- Даш, щось сталося? - чоловік хвилювався за мене.
- Ні, просто треба поговорити. Ти сказав мені що кримінальний бізнес не такий небезпечний як багато думають. - почала я .
- Я не хочу, щоб ти проходила все те саме що з Глібом. Але зрозумій я не він мені треба знати, що ти можеш це прийняти. - говорить чоловік.
- Не зрозуміла.- я наливала чай потім різко перевела погляд на Валентина.
- Даш твій чоловік займався тим, що і я тому він загинув. -повідомляє мені він. 
- Це брехня! Ти мені брешеш!!!!- від злості в мене кипіло все всередині.
- Ні, я добре знав твого чоловіка. Він був з нами разом. Не встиг тобі сказати думав ти не зможеш прийняти його таким. - не може такого бути не вже справді.
- В мене немає слів. Не вже він брехав мені?- с моїх очей потекли сльози.
- Ні він кохав тебе, тому не говорив. Страх втратити все що в нього було. - він сів на стілець біля столу.
- Аварія в літаку це був обман?- я поставила чашки на стіл.
- Ні, він справді загинув у літаку, але не просто так.
- Що за причина?- зробила ковток чаюю
- Документи які в нього були це важливий доказ кримінальної мафії.
- Але чому вас не арештують?
- У нас є знайомий в органах та у владі. Так що все прикриває влада.
- Я в шоці, чому ти мені не  розповів це одразу? - намагаюсь переварити все .
- Обіцяв твоєму чоловіку що не скажу. Він знав що ти вагітна. -  знову інформація яку я точно не чекала.
- Але як?  - все що могла сказати я .
- В нього були звязки у лікарні. Та і тебе нудило.
- А я важала він ніколи не знатиме що в нього буде дитина. - мій рідний як тебе не вистачає поруч.
- Він тебе оберігав та любив, не тримай на нього зла. Гліб зробив все щоб ти не дізналася. 
-  Зараз знаю,хотіла б почути від нього це все.  
Валентин пішов, я попросила залишити мене на одинці.
Як же мені важко, я так тебе кохаю Гліб. Чому не сказав що пов'язаний з криміналом. Хотіла почути твій голос, обняти тебе ще раз. Просто торкатися тебе бачити як ти посміхаєшся. Приносиш мені каву в ліжко. Мені було мало того, що в нас було. А зараз я знаю як багато ти дав мені, та як важко тобі було.
Я кохаю тебе мій Гліб. І відпускаю.