Розділ 11 Минуло 5 років

Даша
Закінчилася нарада, я вже два дні на роботі, курую відкриття другої філії в Німеччині. Моя донька с нянею, ходить до садочка. Дуже сумую за нею. Робота зараз вибирає всі мої сили.
Після декрету я кардинально змінила своє життя, ми переїхали я перевелась в другий офіс. Зараз я директор, все що сталося зробило мене сильнішою. Біль інколи в душу пробирає, але я тримаюсь. Заради Єви вона моє сонечко. Наша с Глібом любов. Мені дуже шкода що він так і не дізнався що в нього є донька.
16:00
- Марійка я йду, якщо мене будуть шукати зателефонуй мені. Та відправ ці документи Підгірному Константину Вікторовичу.- говорю своїй помічниці.
- Добре Дар'я Олегівна я все зроблю. До побачення.
- До побачення.
Виходжу з чорного входу там стоянка. Дістаю ключі від машини, натискаю кнопку, щоб розблокувати. Сідаю за кермо, заводжу мотор, виїжджаю та повертаю на виїзд зі стоянки.
Дзвонить телефон це була Марійка.
- Алло.
- Пробачте Дар'я Олегівна но до вас приїхав Максим Александрович Корчук. Він говорить, що це дуже важливо.
-Добре скажи я буду за 5 хвилин.- дідько чому саме зараз.
Повертаюсь, добре що не так далеко була.Заходжу до офісу підійматися на восьмий поверх. Відчиняю двері у приймальню захожу.
- Дар'я Олегівна він вас чекає в кабінеті.
- Добре принеси мені, будь ласка, чай с ромашкою - вона кивнула.
Заходжу в кабінет він повертається до мене обличчям, у мене був шок, дихати стало важко.
- Вам погано ? - він підійшов до мене.
-Ні, все добре.- обійшла його та сіла за стіл.
- У вас було щось дуже важливе до мене.- я намагалася себе стримувати, Боже я божевільна.
- Так я директор компанії Мега-Корчук. Ми підписували з вами договір на пів року. Він вже закінчився ви будете продовжувати співробітництво з нами? Також у нас змінилися умови. - говорив чоловік.
- Добре, я зараз не займаюсь цими справами. У нас відкриття нового проєкт тому вибачте. Цим займається Куліков Віктор Павлович. Зараз я йому зателефоную він вас прийме.- я набрала цифри в телефоні через хвилину мені відповіли.
- Алло
- Доброго дня це Дар'я Олегівна.
- Так я тебе впізнав - ми є друзями
- Зайди в мій кабінет - він не дуже любив коли я зверталась на ви до нього.
- Добре зараз підійду. - говорить Віктор.
Через п'ять хвилин він зайшов в мій кабінет.
-Доброго дня, щось сталося?
- Так, ми зовсім забули про те, що договір з компанією Мега - Корчук все підійшов до кінця.
- Що? Я не давно був там та ми підписали новий. Дарина Олегівна він у вас повинен бути.
- Напевно зараз хвилинку. - я відкрила ящик та дістала документи. - Ось ці візьміть, будь ласка, Максим Александрович.
-Так, напевно мені ще не принесли.- я тримаюсь, так сильно як можу.
- Добре, тоді можу йти?
- Так Віктор Павлович.- він попрощався і пішов.
Бачила, що Максиму Александровичу не дуже зручно.
- Я теж піду, вибачте - він встав зі стільця.
- Нічого страшного. Все буває. До побачення.
- До побачення.
Він пішов, я не можу повірити, він копія мого чоловіка який загинув п'ять років тому. Але ім'я та жести все не так тату на руці. Боже я ... Цього не може бути. Сльози опекли мені щоки. Так боляче не вже так буде завжди. Хотілося кричати від болю.
Стук у двері
- Ваш чай Дар'я Олегівна.- моя помічниця принесла підніс з чаєм
- Дякую Марійка. Ти можеш бути вільна.- взяла чашку зробила ковток.
- Добре, до побачення.
-До завтра - вона пішла. А я залишилася на роботі. Задзвонив телефон
- Алло.
- Алло Даша, ви сьогодні будете вдома?- це була Галина Петрівна няня Єви
- На жаль сьогодні мене не буде. Я приїду завтра.
- Єва вас дуже сьогодні чекала.- вона сумує як і я.
- Дайте їй слухавку - знала вона поруч слухає мій голос.
- Мама чому ти не можеш приїхати?-  запитує вона.
- Донечко я буду працювати, я завтра обов'язково приїду. Ми сходимо у парк. 
- А я сьогодні намалювала малюнок - серце кров'ю обливається.
- Моя молодчина, обов'язково купимо рамочку та повісимо.
- Добре мам я тебе люблю.
- І я тебе люблю, не вередуй цілую.
- І я. - дякую тобі Гліб.
Повісивши слухавку, розумію що скучила. Сьогодні зроблю звіт та завтра в ранці поїду додому.
Так просиділа поки не заснула. Мне розбудив стук у двері. Розплющила очі потерла лице руками.
- Можна Дар'я Олегівна це була моя помічниця вона приходить о 8 ранку.
- Так заходь.
- Доброго ранку, я відправила все що ви просили, доробила звіт за попередній квартал.
- Доброго ранку, добре. Я сьогодні вихідна тому, якщо якісь питання будуть намагайся вирішити сама.
- Добре все зроблю.
- Будуть проблеми дзвони Віктору Павловичу він допоможе. Все можеш йти працювати.
Вона кивнула та пішла. Я вирішила привести себе в порядок тому пішла до вбиральні. Вмилась, почистила зуби, зробила мейк. Переодяглась зараз на мені червоний костюм та білий топ. Виходжу і їду до дому.
Заходжу в під'їзд, натискаю кнопку та чекаю ліфт. Я все іще думаю про то, що зі мною сталося, чому він так схожий? Ліфт приїхав я зайшла в нього та натискаю 10 поверх.
Ліфт приїхав я вийшла, шукаю у своїй сумці ключі та вставляю в замкову щілину повертаю двічі.
Заходжу у квартиру роззуваюсь, чую топіт ніг. На всіх порах до мене мчить моя донечка.
- Мама!!- кричить вона, я опускаюсь, щоб обняти її.
- Єва, ти мене задушиш.- підіймаюсь с нею на руках.
-Мам ти сьогодні не підеш не роботу. - запитує вона і заглядає в мої очі.
- Ні не піду, ти уже поснідала?- тут виходить няня.
- Доброго ранку Дарина. - я опускаю Єву
- Доброго ранку Галина Петрівна, як у вас справи?- вона була у фартусі.
- Добре, Єва уже з'їла свій сніданок, ви сьогодні будете з нею?- спитала няня, донька досі обіймала мене.
- Так, я сьогодні вільна. Тому ви можете взяти собі вихідний і вибачте що так сталося.
- Пусте, все добре. Тоді я буду збиратися. До побачення Євік.- моя донька попрощалася с нянею.
- Ну що збираємось у парк?- запитую її.
- Тааак, ура, я піду збиратися.- говорить вона мені.
- І допомога тобі не потрібна?- посміхаюсь.
- Ні, я вже доросла.- їй було 5 років на свій вік вона добре вимовляє слова.
Вона пішла збиратися, а я пішла в душ. Через 20 хв ми вийшли та поїхали в парк Ева по дорозі розповідала мені, які в неї друзі і як вона не любить капусту. До парку ми дісталися швидко. Євік уже була на каруселі, любить поні. На вулиці червень, гарна погода. Ми гуляли по парку вона стрибала бігала обіймала мене, вмовила купити їй кульку, та морозиво.
Ми зупинилися на дитячому майданчику, бігали разом грали в доганяли каталися на гойдалці. Раптом бачу його, що він тут робить?!