Розділ 3

ГНАТ
Вже годину розв'язуємо цю проблему, якийсь ідіот вирішив, що розумніше за усіх. Моя права рука Марк розповів про те що на нас замах, хтось з наших зрадив. Все кинув, і прилетів в Італію. Мій основний бізнес це прикриття, я маю справу з кримінальним. Розуміючи, що він тягне за собою. Думав все вирішитися в лічені дні виявилось, що ні. У моїх думках вона дівчинка з карими очима, як вона дивилася на мене. Сміливо, і зухвало, я хотів попередити про те хто такий Ігор, але вона не зрозуміла, це моя помилка.
Ігор заборонив мені взагалі наближатися до неї. Сподіваюся він правда її кохає. Якщо це чудовисько може взагалі любити.
Стук у двері
- Можна Гнат В'ячеславович?- це була Олена мій секретар
- Так, звичайно входь - сів за стіл
- Вам дзвонять вже тиждень - повідомила Олена.
- Хто?- здивувався я.
- Валентин, він просить вас приїхати негайно. - не вже Ігор знає, що я веду розслідування тієї аварії, яку він мені підлаштував.
- Я передзвоню сам, дякую, Олена можете йти.
Вона кивнула, й вийшла з кабінету. Набираю Валентина
- Алло, брат ти як?
- І тобі привіт, ти якого біса не береш слухавку?- брат був дуже злий.
- Був зайнятий, справи, а що таке? - встав с крісла
- Ти знаєш, що Ігор тут?- не може такого бути
- Не зрозумів.
- Вони приїхали в Італію, весільну подорож, до речі боюся у нього може бути рецидив. Це не правильно. Чому ти не розповів, Анастасії що він хворий на голову Гнат, вона в небезпеці.- брат був вражений.
- Його люди заборонили мені взагалі підходити до них, ти знаєш Ігоря. - я дуже жалкую, що не розповів
- Знаючи його я боюся, щоб він не убив.- я налив собі в келих води.
- Я не дозволю, Валік треба, щось робити!
- Розумію, але він не підпустить.
- Може бути наші люди увійдуть до його кола.
- Це ідея, Гнат прошу не ризикую, ти не зможеш їй допомогти мертвим.
- Розумію, Валик тримай мене в курсі, до речі походу, це Ігор хоче закопати мій бізнес тут.
- Все можливо, але не забувай, що він не хворий.
- Знаю. Гаразд Валик на зв'язку.
- Так брат.
Відключивши телефон, починав усвідомлювати, що Ася в тій же небезпеці, що і моя дружина. Мій брат Валентин допомагає мені вести розслідування. Ігор це той ще монстр. Ася в Італії, можна ж її викрасти на де який час. Найголовніше, щоб Ігор не помітив. Потрібно зателефонувати Марку. Нехай вони вкрадуть її якось не помітно, а ще треба знайти готель в якому вони зупинилися.
АНАСТАСІЯ
Ми прилетіли, мої думки не зі мною, що не так. Ігор дбайливий, уважний, ми оселилися в готель Naples Experience готель 3 зірки.
Від польоту мені трохи не добре, я залишилася в номері Ігор замовив вечерю в номер. Я ледве з'їла все, що у мене було на тарілці. Мені стало краще, гуляли на вулиці, дуже красиво. Ігор не відпускав мою руку.
Але в пам'яті спалахували слова Гната, я й досі не знаю правди.
Вирішили, що завтра підемо в музей. На мене якось давила зміна місця, але спала я міцно. Хоч і Ігор говорив з кимось, чула, що йому треба когось прибрати.
Ранок виявився спокійним, я не розуміла хто Ігор, чому він наказав когось прибрати. А може мені приснилося.
- Добрий ранок коханий - промовила я.
- Добрий ранок кохана, слухай сходити без мене у музей, мені треба відлучитися на день. - посміхнувся Ігорь
- Навіщо? Щось сталося?- злякалась я
- Ні, просто у друга проблеми, треба допомогти, - він поцілував мене в лоб.
- Добре йди. - він пішов, я лежала і думала, що за друг в Італії, і чому зараз?!
Відповідей не було, я швидко прийняла душ, одягнулася й узяла брошуру.
У ній написано, що музей в палаці XVII століття, де зберігаються пам'ятки експонати, і витвори древнього мистецтва. Це дуже цікаво, виходжу і чекаю машину.
Не встигаю дочекатися, і декілька хвилин як гальмує машина, як чоловік прикладає до мене носову хустку, і я відключилася.
Прийшла в себе, голова гуде намагаюся розліпити очі, та розглянути де я знаходжуся. Кімната величезна, вікно, і на кріслі сидить він. Той хто не виходив з моєї голови. Він спить, я намагаюся піднятися тихо, щоб не розбудити його. Підходжу до нього, дивлюся на нього, в одну мить його очі розплющуються, рука хапає мене за зап'ясток.
Ми мовчимо, дивлячись один на одного. Що він від мене хоче? Навіщо йому я?
- Відпусти.- намагаюся вирвати руку з його лап.
- Ася, ні нам треба поговорити. - говорить чоловік.
- Я послухаю Гнат В'ячеславович.- протистояла я йому
- Він вбивця.- сказав мій викрадач.
- Хто він?- мені стало цікаво.
- Твій Ігор, він вбивця. Убив мою сім'ю. Надіюсь ти не дурна розумієш, що я говорю.
- Що звідки ти можеш це знати? - я не могла повірити, що Ігор міг когось убити. Він відпустив мою руку, встав з крісла і підійшов до вікна.
- П'ять років тому я потрапив в жахливу аварію, в машині була моя дружина, і донька - я сіла в крісло.
- Я читала статтю, мені шкода. Ти думаєш це може бути Ігор?
- Так це він влаштував аварію, тому що кохав мою дружину, вона відмовилася бути з ним. Він вирішив помститися. Я хочу тебе попередити, біжи доки не пізно, - моє життя обернулося в одну хвилину. Я вийшла заміж за вбивцю.
- З чого ти це вирішив? Він був виправданий. - почала я.
- Він хворий Ася. Хоча я тебе розумію, тобі важко повірити. Він може прикидатися. Розумієш? - він підійшов до мене, я дивилася в його очі.
Я не розуміла, щось між нами відбувається. Не думала більше просто, поцілувала його він мені відповів. Притискаючи мене до себе. Відірвавшись від мене він промовив.
- Потрібно було тебе вкрасти.- посміхнувся
- Потрібно було не лякати мене.- дивилася в його очі
- Я хотів попередити. - він провів рукою по моїй щоці.
- Це безумство.- в мені спалахував вогонь
- Звичайно.- Боже допоможи мені,
- Я тільки, що зрадила свого чоловіка. - в голові така каша, що я роблю,
- Він не чоловік, він чудовисько.- правий він, напевне
- Мені треба повернутися.- треба до дому.
- Не хочу, щоб ти поверталась до нього.- він вбиває мене.
Він поцілував, його руки блукали по тілу. Ми швидко перемістилися до іншої кімнати. Увесь одяг полетів до низу. Тільки потім я зрозуміла, що справді зрадила чоловікові. Ми лежали, його руки малювали на моїй спині кола. Дивилася на нього тепер бачила усе тату, шрами після тієї аварії.
- Ти ж розумієш, що ми робимо неправильно? - почала говорити я.
- Ася все правильно. Я ж бачу, що ти відчуваєш до мене. Особливо після того що було.
- Пробач мені.- я відчувала себе виною
- За що?- він кохав мене але...
- Що все так. Я розумію що це не надовго, і...
Він закрив мені рот поцілунком.
- Ася це назавжди. Ти нікуди не поїдеш.
- Ти божевільний?
- Так.
Ранок був прекрасним, і важким. Бачу як Гнати спить. Моя кохана рідна людина. Він розплющує очі та бачить мене, посміхається.
- Коханий.- тихо прошепотіла я
- Ася я чув.- посміхнувся
- Ну і що?- подарувала я йому посмішку.
- Моя. - промовив Гнат.
- Швидше так, чим ні. - поцілунок не змусив себе чекати,
- Потрібно одягатися, Гнат ти мене чуєш.? - справді треба мені повертатися.
- Так, хочу тебе до одуру. - говорить чоловік і я готова здатися йому, але Ігорь може накоїти лиха.
- Мене шукатиме Ігор потрібно повернутися. Інакше будуть наслідку.- мені було страшно.
- Добре.- ми почали одягатися.
Автомобіль привіз нас прямо до дверей готелю.
- Ти будь обережна добре.- не вже так може бути, закохатися в друга чоловіка.
- Я постараюся - мені не хочеться йти, але треба. Поцілунок наш останній, я тоді не знала, що він все знає. Піднялася в номер.
Ігор сидів в кріслі, коли я зайшла він дивно проглянув на мене, а потім сказав.
- І як це зраджувати?- його очі були темними.
- Що ?- видала я.
- Що чула, ти така ж тварюка, як і його дружина. Що тобі не вистачило, він в ліжку краще?!!? Поясни?!!- він знав все, і не тільки. Кричав, а я почувала себе виною.
- Ти убив її? Так ?- запитала я.
- Звичайно убив. Вона дурна вибрала не мене, а Гната він же святий. А ти тварюка тепер теж в пеклі горітимеш.- з моїх очей потекли сльози. Це мій кінець.