Лаура Максименко

Життя пішло шкереберть. Останнім часом усе іде далеко не на лад і так, розлучення посяде особливе місце в моєму житті.

В моєму новому житті.

Уже відомо точну дату судового засідання.

Залишилося тільки придумати причину.

А що я скажу? Що зраджувала чоловікові? 

-Ні, бо це мене видасть.

Що він мене бив, принижував, матеріально не забезпечував?

-Не було такого.

Чи може, що розлучаємося через мій неправильний спосіб життя і через те, що я не раз приходила додому у стані Смурфика...часом...і о п'ятій ранку, а він мені прощаючи усе, вкладав спати, бо він - закохана ганчірка?

Точно, чи може краще сказати, що в Остапа проблеми з потенцією і він мене не задовольняє?

Хоча, ні, цього сама не казатиму, але подруги при моєму особливому проханні це підтвердять.

А ще можна сказати, що... Хоча, ні, це вже перебір, першого буде більш ніж достатньо.

А в кінці просто скажу, що претензій ніяких не маю з приводу поділу майна...звичайно, окрім половини пакету акцій його дорогенької формочки, які планую відсудити, а потім успішно продати конкурентам, як відомо, таких не мало, тому, знайти претендентів буде не так і важко.

 Після чого... просто кудись зникну.

Залишається лише обрати місце на карті куди саме.

Що ж, звучить як ідеальний план помсти для не ідеального чоловіка.

А поки збиратимуся до подруг, щоб відсвяткувати цю невеличку перемогу, а заодно і запросити на суд.

Скоро я знову буду вільною птахою і самою собі господинею, і проживатиму своє життя так, як захочу.