Не встигла відійти далеко, як.....

Запаморочилося в голові і я втратила свідомість.

Останнє моє відчуття було, як мене підхопили сильні чоловічі руки.

Але я не опиралася, бо не той був стан.

Коли отямилася, перше, що вдалося помітити - відсутність на мені курточки і чобіт, на мені був тепленький плед , поряд на тумбочці стояла духмяна, ароматна кава з корицею, а коли вже достатньо прийшла до тями, збагнула, що знаходжуся у квартирі...

Свого чоловіка.

Поняття не маю, як тут опинилася, тільки коли Максим повернеться до кімнати, одразу ж про все дізнаюся, а поки ще трішечки полежу.

Благо, чекати довго не довелося, через хвилин п'ять з'явився мій коханий.

Його вигляд говорив сам за себе, він виглядав стурбованим, хоча, намагався з усіх сил зберігати спокій, властивий справжньому джентльмену.

У його руках була тарілочка з курячим бульйоном та декілька скибочок ще теплого, досі спеченого хліба.

Потім приніс ще круасанів до кави, усе так, як я люблю.

Я не очікувала такого прояву турботи з його боку, а надто... після всього того, що сталося.

А потім він пояснив мені, що ж було тоді насправді, уважно вислухав мене.

Дуже сильно зрадів, коли дізнався, що стане батьком і одразу ж запропонував переїхати до нього, а я тоді скориставшись нагодою, попросила Максима забрати й Рола.

Наступного ж дня ми поїхали до мене на квартиру, забрали речі, собаку і вже як найсправжнісінька сімейна пара поїхали до дому. До нашого сімейного гніздечка.

Тільки тепер я зрозуміла, що не сама і те, що Максим справді стане найлюблячішим і найпрекраснішим батьком.