Макс мені телефонував, звинувачував у тому, що я зруйнувала його сім'ю, що я тепер досягла того, чого я хотіла.
Але мене це зовсім не тішить.
Тоді я заздрила їхньому щастю, бо у них усе взаємно.
Не те, що у мене.
Чоловік боготворить, готовий заставляти за ікони, а в мене до нього почуттів немає.
Я не можу діяти так само... Чи навіть...імітувати кохання, це все якось надто фальшиво, надто награно. Відчуваю себе гидко.
Тоді я просто віддалася за Максимового друга, бо хотіла зробити зле йому, а в результаті, на горіхи отримала сама. Бо ж яке воно життя з чоловіком, якого не кохаєш?
Ніяке.
Я всього лише хотіла показати Максиму кого він втрачає, а в результаті втратила себе і сенс життя.