Дві Лаури

Максим Остапенко

Я прийшов сюди лише заради того, щоб побачити Лауру Міллер.

Роки розлуки дали мені зрозуміти, що я був не правим.

Я не цінував тих моментів, коли вона була поряд...

А зараз тут сидить вона...особлива...не така як усі.

Захопливо розповідає про Америку, свої здобутки і помилки, досвід і втрати, але вигляд у неї якийсь... Сумний...

Можливо, вона все ще пам'ятає те, що сталося тоді.

Який я йолоп.

Так і не зміг знайти в собі сили, щоб Лаурі усе пояснити.

Мені прикро що усе сталося саме так, тому, сьогодні я спробую усе виправити.

Не знаю, чи допоможе мені моє завзяття чи ні, але я впевнений, що спробувати варто.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше