Сьогодні для мене дуже важливий день.
День, коли я переборовши всі свої страхи таки прийшла сюди, на зустріч однокласників.
Досить довго вагалася, чи варто, але пересиливши себе взяла свій фірмовий "Наполеон" і пляшечку ігристого, зробивши улюблений макіяж, одягнувши сукню, на таксі приїхала.
Тут зібралися геть усі. Багато кого вже й не впізнати.
Всі стали справжніми леді та джентльменами.
Ввійшовши в залу, сіла по середині від Оксани Миколаївни та Олега.
Було гамірно та весело.
Дійшла черга й до мене розповідати про себе.
Розповідала багато і довго, щоб не забути чогось.
Говорила про цінності американців, про переїзд, отримання вищої освіти, бажання повернутися, але основного - причини по якій я охоче зголосилася переїхати до Штатів... Не розповім нікому.
Це надто особисте питання... Надто болюче.
Мені важко й собі зізнатися... Чи було це істинною причиною мого від'їзду... Чи ні.
Все надто заплутано, проте, я вважаю, що свого часу вчинила правильно і ніскілечки про це не шкодую.