Переліт був вдалою ідеєю щоб почати жити по-новому.
Нас зустрів сонячний Бостон з його привітними і щирими жителями.
Усі посміхаються, такі приємні і життєрадісні люди, здається, це край... де немає горя і зла.
І хоч я готова до нового життя, та минуле не відпускає.
Перед очима маячить та картина з мого випускного вечора.
Але все. Я повинна бути сильною і забути про це все.
Наче про страшний сон.
З мамою по приїзді одразу ж познайомилися з сусідами, зробили невеличку перестановку в новому будинку, я записалася у фітнес клуб, бібліотеку, на бокс, до репетитора для досконалого вивчення англійської,
а ще пішла в автошколу.
Тут бо підлітки мого віку вже їздять на машинах і це за законом all right.
Ось і я вирішила не відставати від інших і йти з модою в ногу.
Також я почала кататися на дошці для серфінгу і мені це в кайф.
Багато чого змінилося за цей час, змінилася і я.