Дві хвилини

З моїм чоловіком ми жили вже 10 рік в щасливому шлюбі. Все в нас було добре. Гарна робота, зарплата, поїздки. Та нажаль у нас не було дітей. Різні лікарі та клініки нічим нам не могли допомогти. Чомусь останнім часом це все більше почало мене гнітити. Я почала ревнувати чоловіка, влаштовувала сварки, а потім плакала в подушку. Нарешті чоловік не витримав і залишив мене на деякий час одну. Я ж щоб не збожеволіти поїхала в село, де був будинок моєї бабусі.

Приїхавши туди я затіяла прибирання, що тривало до вечора. Оскільки на вулиці було літо, я вирішила піти на поле та назбирати квітів. Я так була захоплена роботою, що не помітила, як зайшла далеко від дому і побачила позначку «Міни!». Обережно задкуючи, я відійшла назад і подзвонила чоловікові. Плакала в слухавку і просила забрати мене звідси. Добре, що чоловік приїхав і мене забрав. Цей вечір у нас був вечором спогадів та початку нової сторінки нашого життя.

А через кілька тижнів після цього, я виявила, що погано себе почуваю і вирішила купити тест на вагітність. У мене було 2 хвилини, щоб зрозуміти стану я вдвічі щасливішою чи ні…

Хвилини здавалось минали дуже довго… Але нарешті я побачила заповітні дві смужки! Нарешті! Нарешті у нас буде довгоочікуваний малюк!!!

Мирослава Трояндська

Подобається

#5936 в Любовні романи
#1419 в Короткий любовний роман

У тексті є: кохання, хвилини що змінюють життя

Відредаговано: 28.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись