Розділ 1.Зустріч у зимових рукавичках

Сьогодні я потрапила у нову школу,нічого не знала, хіба що перейшла до того класу де знала одну дівчинку Марію ,з якою ми дружили начебто рік,але надто сильно близького контакту ми не мали.Але я перейшла у її клас,бо вона наполегливо мене запрошувала,казала на кшталт:

-ну ти ж нікого не знаєш тут,я тобі допоможу тут все пізнати,і адаптуєшся з легкістю з тою,якою ти хоча б знаєш в лице 

Я була не проти, може вона і справді в цьому права?Чому не спробувати?

Це мій перший день у школі.

Все має пройти належним чином,інакше я згорю з сорому-подумала я.

-ходімо,я тебе проведу по школі,і покажу тобі декілька місць-вирвала мене з думок Марія 

-окейййй,збираю свої речі,і йдемо хутчіш!-це був перший урок геометрія,тож я підготувалась до наступного і ми пішли...

-Наша школа складається з двох корпусів.Молодший корпус і старший.Нажаль,їдальня знаходиться у молодшому корпусі,але нічого,тут пройти по вулиці 5 хвилин,нам виділяють велику перерву щоб ми встигли поїсти і прийти назад у старший корпус.-вела мене по коридору старшого корпусу Марія

-цікаво,тут..приємно тут знаходитись,тут так все елегантно та гарно!-була у захваті я.

-так,так,але дивись,всіляко може трапитись,не одягай рожевих окуляр-дещо дивно вона попередила

Океййййй-я не приділила цьому настільки багато уваги якби належало.

Ми пішли у їдальню,щоб я подивилась,як і де тут все проходить,по дорозі ми зустріли подруг Марії- це була Ксюша і Еля.

Еля з Ксюша давно вже так дружать,десь років з 10 можливо,і вони завжди поруч навіть вкщо характером різні.Еля просто не мала друзів окрім неї,бо теж нещодавно потрапила у цю школу як і я.Тож трималась за Ксюшу,як за тутора,а я за Марію можна так само.

-Еля,а це Ксюша-представилась Еля і познайомила мене зі своєю подругою 

-приємноооо познайомитисььь!А мене Діана-мило відповіла я 

Вона злегка  на льоду не втрималась і впала на сніг.

-Ахахахахахахха,та я так завжди-відказала Еля,з теплою посмішкою

-у мене завжди такі приколи,ніколи не можу устояти на місці -засміялася щиро Еля.

Її підняла Ксюша з землі,теж злегка хіхікаючи 

-Хочеш сфотографуємось на пам'ять?-різко запитала Еля 

-Блінннн!Я теж хотіла це запропонувати!-здивувалася я,

Вона недовго думаючи дістала телефон для селфі.

Клац.Клац.

І ось два перших фото наших уже лежать у пам'яті її телефону.Це було дещо приємно з її боку.Мені стало тепло на душі.

-що ж ,бувай мені треба йти до класу -повідомила Еля 

-окей,бувайте дівчата-відповіла я їм на прощання.

-Ці дівчата кльові,дружу з ними вже пару місяців-відказала Марія коли дівчата віддалились.

-круто!Видно що позитивні дівчата! 

-добре,нам вже теж час йти до кабінету,зайдемо іншого разу до їдальні -вирішила Марія 

-океййй,давай!-я попрямувала в сторону старшого корпусу,і Марія пішла за мною.

Еля...

Яка ж вона схожа на мене характером...

А ім'я...

Просто казкове...

Я так і не взяла її номеру телефону..нічого візьму колись іншим разом -пообіцяла я собі пошепки...

       Еля.

Це ім'я закарбувалось у мене на багато часу.

Я ще тобі напишу Елю....