ГЛАВА 23

Аманда. 

Минуло ще 4 місяці моєї вагітності. Це був ранок ( 02.03.17 р).

Ранок настав швидко як завжди, хоча нічка була тяжка, я прокинулася, і відчувала себе як великий неповороткий слон, плюс з таким великим пузом. І от я відчула, що мій малюк теж прокинувся , і ворушиться, це було приємно, ще трохи, і він з'явитися на світ, і я зможу взяти його на руки. Я навіть ще і не думала щодо його імені, а уже давно пора і подумати. Я так як і обіцяла, жила ці чотири  місяці у батьків Метта, вони про мене дуже добре дбали, ніби як про рідну доньку, я нічого не потребувала, хіба тільки в Чейза, хоч як це дивно, але я по ньому сумувала, дуже. Мені його дуже не вистачало. І дитині теж потрібен був батько, який навіть не підозрював що я вагітна.

За ці 4 місяці він мені жодного разу не дзвонив і не писав, хлопці весь час мені  писали, навіть і Аврора, і весь час відповідали, що він зайнятий, більше я нічого не знала про нього і про його справи. Йому одному реально було не до мене. Може він навіть встиг мене і розлюбити, хоча я не хочу про це  думати і себе засмучувати , він зробив свій вибір, а я свій. І я вирішила, раз так , то тоді більше я йому не буду писати і телефонувати, з хлопцям теж, думаю, пора нам припинити наше спілкування, пізніше може навіть, і номер зміню, і нікому не повідомлю, не хочу знову новин з минулого.

Меган, Логан і Вів'єн, навідуються мене регулярно а точніше кожен день, ще я з ними по вихідним ходила прогулюватися в парк , чи в кафе, було по різному, вони мені розповідали, що нового на роботі. Я продовжувала працювати вдома, мені навіть Армандо помічника дав, щоб той мені, коли потрібно, щось передавав і забирав те, що потрібно вивчити, чи виправити. 

На рахунок Метта, я його вмовила за цей час, поки я була тут приділити час своєму особистому житті, і він мене послухав, хоч як це дивно, і нашов собі дівчину місяць тому, але поки мене і своїх батьків ще з нею не знайомив, може , боявся , або ще не був готовий. Але його ніхто з цим не квапив, як , ніяк це його справа.

Весь сьогоднішній цей день я провела у себе в кімнаті, за ноутбуком, не хотілося мені нікуди йти, не було настрою, та й було у мене якесь не хороше передчуття, що має щось статися, а моє чуття мене ніколи не підводило. І ось трохи посидівши, в інтернеті я заснула.

І через кілька годин мене розбудив прихід Метта:

- привіт Аманда, що робиш?

- як бачиш уже нічого. А ти чому прийшов, сталося щось? Чи просто так? Чи це просто контроль на лінії, а Метт?

- ні, все добре сестричка, просто сьогодні я вдома і хотів тебе побачити і дізнатися як ти ... і як малюк ..

- ясно. У нас все добре не хвилюйся, скажи, а як у тебе справи з тією твоею таємною дівчиной? Все добре?

- так сестричка, і її звуть Саманта ...

- ясно я запам'ятаю !

- Вибач, що знову питаю, знаю ти не хочеш цього, але скажи, він так і не писав і не дзвонив?

- ні Метт, і хлопці теж нічого мені не говорять, весь час одне й те ж, «він занятий! У нього справи!»

- що ж це погано…

- Я думаю, мені більше не варто ні на що сподіватися, а особливо на те, що він нарешті згадає про мене  і моє існування і що до сих пір мене любить, я думаю мені варто змиритися і забути його ...і жити далі….

- Амі, мені дуже шкода, але не втрачай надії, і ти головне заспокойся, ти, ж знаєш це тобі дуже шкідливо ...

- я впораюся Метт , як завжди, правда .. я ж не маленька… я вже з цим змирилася, тому не варто сподіватися на те чого не буде..

- я знаю сестричка, ти у нас сильна і все зможеш ...

- ну так, я така, а ще ... я ...

- як і всі дівчата хочеш бути коханою, і мати сім'ю, я знаю ...

- Так ти правий Метт, але мабуть це не для мене, як бачиш ...все вийшло не так як я хотіла….

- все буде добре сестричка, я в цьому впевнений , і я думаю, що це ще не кінець , і він дасть про себе знати !

- ну , треба ж , як все змінилося, колись, я тобі так говорила, а тепер ти мені , це навіть трохи дивно ...

- точно, а ще ти говорила, що спочатку вийдеш заміж, а потім буде дитина, а бачиш, як вийшло ...

- так, але знаєш, я цьому рада ... що вийшло саме так ....і що в мене буде маля яке було плодом кохання хотя і не запланованим…

- молодець сестричка !

- знаєш мені тепер є заради кого жити ...і про кого дбати і думати 

- ось і правильно, заодно будеш менше думати про пошуки пригод, на свою дупцю, а більше про себе і сина !

- Так ти правий Метт ...

І тут , у мене несподівано заболів дуже  сильно живіт, і я відразу сіла на ліжко, це було схоже на схватки але ще, же дуже рано, для цього, у мене, лише 8-й місяць, ще ж є час, Метт подивився на мене , дуже злякався і сказав мені :

- Амі , що таке? тобі погано?