ГЛАВА 22

Аманда .

На наступний ранок (06.08.16 р) . Я різко прокинулася, і відразу подивившись на годинник,  там побачила, що вже 10.00 година, а я до сих пір спала, і мене ніхто не розбудив, і потім помітила , що в  кімнаті я одна, Чейза не було поруч , мабуть він  зайнятий або мене не хоче бачити, через те що я  їду від нього .

Я встала з ліжка і пішла у ванну, щоб привести себе в порядок. Коли я одяглася, в зручний на сьогодні одяг: літні легкі зелені штани, і зелену майку, і босоніжки без каблуків,  волосся просто зібрала в хвіст, так як мені належить сьогодні дорога додому. У мене, з цього приводу були неоднозначні і змішані почуття. З одного боку, я дуже хотіла скоріше повернутися додому, щоб ніхто тут  не дізнався про мою вагітність, але з іншого боку,  я дуже не хотіла їхати від Чейза. Я, нарешті, зрозуміла, що він той, хто мені потрібен. І той з ким я б хотіла бути, але мабуть не буду, і я не впевнена, що у нас є спільне майбутнє, навіть не дивлячись на, те, що у нас буде спільна дитина, про яку він ще не знає , і не дізнається, поки я не буду готова йому це сказати . Я перевірила , чи все я зібрала, і пішла вниз , подивитися, хто, і чим зайнятий і знайти Метта , так як він один знає, коли нам потрібно їхати.

Коли я спустилася, то в вітальні нікого не було, я пішла на кухню, там була тільки Лола, яка, побачивши мене , відразу посміхнулася і сказала:

- доброго ранку міс Аманда , ви щось бажаєте?

- доброго ранку Лола, ні, хіба чай поки що. А де всі?

- вони в кабінеті міс Аманда ...

       - добре, а хто саме?

- містер Чейз і Джастін і ваш друг Метт, а інших немає вдома ....

- добре, тоді я до них, а потім прийду за чаєм, добре?

- як скажете міс Аманда ..

  І я пішла в сторону кабінета, але , не встигнувши туди зайти , як неочікувано для мене що навіть мене злякало, з кабінету  вийшов, Джастін побачивши мене, він  посміхнувся, підійшов до мене і сказав:

- привіт принцесса, невже ти нарешті прокинулася?

- привіт так як бачиш, прокинулася , а що не повинна була? Мені що отруту вчора підмішали?

- ні, звичайно, дурниці не говори!

- тоді що не так?

- скажи ти точно повинна їхати? - сумно сказав Джастін

- боюся що так, іншого вибору немає, ми все вирішили вже, і Чейз з цим згоден, ти ж знаєш ...

- дуже шкода, я буду сумувати за тобою принцеса, інші теж , ми до тебе дуже  за цей час звикли ...

- я знаю, Джастін, я теж за Вами буду сумувати, і дуже сподіваюся, що ви іноді мені будете дзвонити ...

- звичайно, як же інакше, але ти теж дзвони, якщо що небудь, буде потрібно ,  або не дай бог щось трапиться ....

- добре ...

- а тепер іди, він чекає ...

І я кивнула, а він пішов, а я пішла в кабінет Чейза, щоб забрати Мета.

Коли я увійшла то сказала:

- що за секретне засідання, про яке я не знаю?

- нічого секретного сестричка, проста розмова, нічого важливого.. - сказав Метт

- так я бачу ... - з сарказмом сказала я

- гаразд, тепер я вас залишу,  вам потрібно поговорити, і ще Аманда я буду у себе, зайди потім !

- добре Метт ..

І коли Метт пішов, то Чейз встав із-за свого столу і підійшов до мене, поцілував і сказав:

- привіт крихітко…

 - привіт ...

- як спалося?

- чому ти пішов? Я прокинулася, а тебе не була , я думала, ти не хочеш мене бачити ...

- ні, що ти таке кажеш, просто зранку були справи, і я не хотів тебе будити , ти так солодко спала ...

І після цього я вирішила змінити тему:

- що ви тут обговорювали без мене ?

- нічого особливого крихітко ....

- прямо так і нічого особливого? А чому тоді Метт тут був ? якщо він був тут, значить, це якось стосується мене, так?

- так крихітко, просто я просив його, щоб він про тебе подбав, коли ви поїдите звідси ...

- він і так це буде робити і навіть без, твого прохання , він завжди про мене дбав і буде , до тих пір, поки я не буду, на його думку, в надійних руках яким він мене довірить ...

- добре крихітко ..

- гаразд, якщо це все, тоді я піду до нього , дізнаюся, що він хоче, побачимося тоді пізніше?

- добре крихітко...

І я пішла до дверей, обернулася, і  подивилася  на нього, нічого не сказавши, і пішла закривши за собою двері. І попрямувала в бік кімнати Метта. Коли я прийшла до Метта, то сказала: