Казала була я собі,
Що не буду сидіти в темноті.
Що не буду я згорати від кохання!
І не буду вірити у всім звичайне покаяння!
Душа моя буде вільною завжди,
Завжди літати вище неба.
І тут одного разу з'явився ти..
Якого вже ніколи забувать не треба.
Тепер вже я сама собі не вірю,
І що там обіцяла я колись..
Бо самотністю уже не грію,
І вже коханням з усіх сил палить.