Не вгомоняться люди..
Будуть вічно вони кричати ,
Ні щоб спокійно жить.
Потрібно завжди палива в вогонь підлить..
Важко всім нарешті схаменутись ,
І спокійно посидіть.
Потрібно вічно підриватись!
І все кругом нищить й крушить!..
Не можуть влягтися, полежати ,
І тихенько один одного обійняти.
Але ж ні у них все у вогні кипить,
І не тільки їх цей крик глушить..