Душевна поезія

****

Вона забувається в потязі.
На хвилину, годину, добу...
Це те, що потрібно саме їй.
Втекти не кудись -
А від усього.

Від безглуздих питань,
Що лишаються без відповіді.
Від думок, спогадів, поглядів,
Що ніби вигукують її ім'я.

Вона розчиняється в ритмі коліс,
Що відраховують відстань
Між нею і світом.
Її думки течуть паралельно
Зі стукітом серця, яке говорить:
Ти є, ти тут, ти зараз.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше