Розділ 26: Роддине дерево

— Вибач, Джейк, але мені час, — сказала Мія, відчуваючи внутрішнє занепокоєння.

— Звісно, — легко погодився він. — Може, якось вип'ємо кави? Давай обміняємося номерами.

Мія швидко продиктувала свій номер, і вони попрощалися. Вона поспішила додому, але думки про те, що сталося за останні дні, не залишали її.

"Що це за сни? Про що говорив Кай? І чому мені здається, що це не просто випадковість?" — думала вона, намагаючись розібратися в своїх відчуттях.

Коли вона вже майже дійшла додому, її осінило: "Можливо, все це пов'язано з моїм родом?" Вона швидко набрала номер матері, вирішивши дізнатися більше про свою родину.

— Мамо, привіт, у мене до тебе запитання. Чи є у нас якась інформація про наш родовід?

— Привіт, Міє, — почула вона лагідний голос матері. — Так, у нас є альбом із родинним деревом. Ми його зберігаємо та час від часу доповнюємо. Там багато чого можна дізнатися.

— Де він зараз? — запитала Мія, відчуваючи, як її серце починає частіше битися.

— Він у мене вдома. Хочеш, щоб я його тобі відправила?

— Ні, я сама приїду й заберу, — відповіла Мія, вже поспіхом збираючись.

Вона швидко зібрала свої речі, одягнулася й поїхала до матері, намагаючись не думати про Майка чи Кая. Вона відчула, що це важливо — дізнатися правду про своє походження.

Через годину вона вже поверталася додому з важким альбомом у руках. Мія ледь дочекавшись, поки закриє за собою двері, поклала альбом на стіл і почала перегортати сторінки, шукаючи щось, що могло б пролити світло на те, що відбувалося.

Вона перегортала сторінку за сторінкою, уважно вдивляючись у кожну фотографію і запис, доки її очі не зупинилися на одному знайомому обличчі. Воно здавалось їй дуже знайомим.

— Це ж я! — прошепотіла Мія, вдивляючись в зображення жінки, яка виглядала точно так само, як вона.

Підпис під фотографією був простий: "Мая, трирідна сестра пра-пра-пра-бабусі Мії."

— Мая? — повторила Мія, шокована. — Це не може бути збігом.

Її руки затремтіли. Ім’я Мая звучало так само, як у її сні чи видінні. Всі ці події здавалися незбагненними. Хіба це можливо?