Розділ 5:Роздуми

Мія лежала в ліжку, вбираючи в себе вечірні звуки міста. Її думки були повні Майка. Чому його усмішка була такою знайомою? Чому голос, який лунав у її вухах, викликав відчуття, що вони знайомі з давніх-давен? Мія заплющила очі, але все ще відчувала тепло його погляду.

Вона глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтися. Її серце продовжувало битись швидше, як тільки вона згадувала про їхню розмову. Між ними існувала якась невидима нитка, яка зв’язувала їх душі. У неї виникло питання: чи можливо, що Майк і вона були зв’язані якимось незримим чином?

Але що це могло означати? Чи були вони якимось чином пов’язані через родину, чи це всього лише її уява? Мія не знала, що й думати. Коли вона згадувала про його переживання, про тугу в його очах, в неї з’являлося відчуття, що їй потрібно знати більше.

Тим часом Майк лежав на ліжку, спостерігаючи за тінями, що гралися на стіні. Його думки були заповнені Мією, і знову він запитував себе, чому вона так нагадує йому його втрату. Вона була схожа на Майю не лише зовнішністю — в її манерах, в її усмішці, в тому, як вона говорила, читалася таємна спорідненість.

«Чи може це бути вона?» — запитував він себе, піднімаючи руку до чола. «Чи існує перенародження? Чи можуть душі повертатися у нові тіла?»

Ці питання заповнили його свідомість. Майк не мав відповіді. Його сотні років життя намагалися переконати його, що це неможливо. Але Мія здавалася йому живим підтвердженням того, що світ більший і таємничіший, ніж він міг уявити.

Після годин роздумів Майк вирішив, що потрібно заспокоїтися. Він підвівся, відчуваючи голод, і вирушив на кухню. Кров тварини була єдиним способом заспокоїти своє бажання, і хоч як це не здавалося жорстоким, це було необхідно для нього.

У темряві він відчував, як свіжий смак крові наповнює його тіло енергією, допомагаючи забути про страхи та тривоги. Повернувшись до своєї кімнати, він ліг на ліжко, закриваючи очі, сподіваючись, що вранці його думки стануть яснішими.

Ніч проходила повільно, кожна мить здавалася вічністю. Обидва — і Мія, і Майк — були переповнені думками та емоціями, намагаючись зрозуміти, що чекає їх попереду.

---

На ранок Мія прокинулася з відчуттям, що її серце було наповнене новими запитаннями. Чи може їхня зустріч не бути випадковістю, а частиною чогось великого?

Вона швидко приготувала собі сніданок і вирушила до університету. Сьогодні вона повинна була поговорити з подругами, можливо, це допоможе розібратися в її думках. Відчуваючи потребу в підтримці, Мія сподівалася, що знайде відповіді на питання, які терзали її розум.

Під час занять її думки не залишали Майка. Його образ не покидав її, і що більше вона думала про нього, то більше відчувала, як їхні долі переплітаються. Чи це було простим збігом обставин, чи це було щось більше?

---

Майк, прокинувшись рано вранці, відчував себе трохи спокійніше. Його нічні роздуми надали йому певного ясності. Він знав, що має поговорити з Мією ще раз, дізнатися більше про неї, про її життя, про те, що їх може пов’язувати.

Взявши телефон, він вирішив написати їй:

«Привіт, Міє! Я знаю, що наші розмови були досить складними. Можливо, варто зустрітися знову? Я хочу дізнатися про тебе більше.»

Він сподівався, що її відповідь буде позитивною. І хоча його серце було переповнене страхом та надією, він знав, що їхня зустріч — це лише початок великої таємниці, яку вони разом повинні були розкрити.