Розділ 2: Спогади про минуле

Майк сидів у кутку кафе, намагаючись заспокоїти себе, але це було важче, ніж будь-коли. Перед ним сиділа дівчина, яка була майже точною копією Маї. Він ледь міг дихати, спостерігаючи за нею. Це було неможливо, але реальність била в нього жорстокою правдою. Мія була тут, перед ним, жива і справжня.

1876 рік, Відень.
Тоді, багато років тому, він знайшов Маю, коли її переслідували. Вони намагалися зробити її однією з них, вампіром. Її життя висіло на волосині. Він не міг дозволити цього, бо бачив у ній щось особливе, невинність, яку не хотів втратити.

Майк врятував її тієї ночі, і відтоді їхні долі переплелися. Мая, молода дівчина зі світлим волоссям і добрими очима, змінила його життя назавжди. Він навчив її розуміти світ надприродного, але приховував правду про себе, боячись, що вона не зможе його прийняти.

Вони були разом, щасливі, але коли Маї дізналася, що Майк — вампір, їхній світ зруйнувався. Вона не могла повірити, що той, кого вона кохала, був монстром, про яких її попереджали. Вони посварилися, її сльози палили його душу, але він не міг змінити свою природу.

Та любов все одно була сильнішою. Маї захотіла поговорити, спробувати зрозуміти його світ, прийняти його таким, яким він був. Вони мали зустрітися на світанку, на березі річки, де їхній шлях мав знайти новий початок.

Але доля була безжалісною.
Майк не встиг. Він бачив, як інший вампір — лютий і жорстокий — напав на Маю. Її крик пронизав повітря, і він кинувся до неї, але було пізно. Вампір випив її кров, забрав її життя, і Майк не зміг нічого зробити, окрім як побачити смерть своєї коханої прямо на власних очах.

Він втратив її назавжди.

---

Майк важко дихав, його пальці стискали чашку кави так, ніби це могло повернути контроль над ситуацією. Але тут, перед ним, сиділа Мія — і вона була як Маї. Неможливо. Але чому саме зараз? Чому вона з'явилася саме в той момент, коли він майже змирився зі своїм довгим самотнім життям?

Мія підняла погляд, їхні очі зустрілися знову. Він побачив ту ж саму чистоту, ту ж саму силу, але водночас вона була іншою. Мія не знала, хто він насправді. Вона не мала жодної уяви про те, що все її життя скоро перевернеться.

"Мая..." — його думки промайнували крізь свідомість, але він швидко оговтався. Це була не вона. І все ж, він не міг відпустити це відчуття.