6.3

Літній ранок обіймав дім теплом, а пташиний спів за вікном додавав йому нотки спокою. Тая прокинулася під приємний шум дерев, що шелестіли за вікном. Лежачи у своєму ліжку, вона ще кілька хвилин вдихала цей безтурботний ранок, не поспішаючи вставати. Сонячні промені лагідно пробивалися крізь тонку завісу фіранок, створюючи затишне мереживо на її обличчі.

Врешті-решт вона підвелася, швидко привела себе до ладу й, потягуючись, попрямувала вниз сходами. На кухонному столі її вже чекав невеликий сюрприз — записка. Її мамин почерк, такий знайомий і милий:

«Пробирати кімнати. Приготувати щось смачненьке.»

Тая усміхнулася, уявивши, як мама спішно залишала записку перед виходом.

– Ну, господине, берися до справи, – промовила вона сама до себе, вдягнувши домашній фартух.

Спочатку все йшло трохи ліниво: Тая взяла пилосос, але через кілька хвилин зрозуміла, що тиша в домі її гнітить. Вона увімкнула колонку й відкрила улюблений плейлист. Простір наповнився знайомими ритмами, які одразу додали енергії.

О, тепер інша справа, – посміхнулася вона, підспівуючи.

Спочатку вона пилососила, рухаючись у такт музиці, потім мила підлогу, водячи шваброю під звуки басів. Коли почалася наступна пісня, Тая вже не стримувалася й танцювала з ганчіркою в руках, як справжня зірка сцени.

 Ну, тепер кімнати виблискують! – задоволено сказала вона, закінчивши прибирання.

Вона вирішила трохи відпочити й вийшла на подвір’я. Літнє повітря було насичене ароматами свіжоскошеної трави та квітів. Сонце лагідно гріло землю, а вітерець ніжно торкався її шкіри. Удалині Тая побачила знайому постать — це був Макс, її сусід і хороший друг. Він повертався з магазину з великим пакетом у руках.

Привіт, господинько! – гукнув він, піднімаючи руку.

– Привіт, Максе! Як справи? – відповіла вона, трохи заслоняючи очі від сонця.

Нічого нового. А ти, бачу, вже зранку працюєш?

Ще б пак! Мені сьогодні цілий дім на собі тягнути.

Ну, успіхів тобі. Якщо щось треба — гукни! – сказав він із усмішкою й пішов до свого будинку.

Тая повернулася до кухні, де вирішила завершити день кулінарним шедевром. Її завжди заспокоювало готування, особливо під музику. Вона знову ввімкнула колонку, цього разу на повну гучність. Почавши танцювати, вона вийняла з полиць посуд і діставала інгредієнти.

У цей момент Макс, почувши музику з її вікон, вирішив заглянути до неї. Він зайшов тихо, без стуку, і побачив, як Тая, захоплена танцем, зовсім не помічає його присутності. Її рухи були легкими й при

родними, а на обличчі сяяла усмішка.

Макс не втримався й підійшов ближче, раптово схопивши її за талію.

Ааа! Максе, ти що?! – Тая підскочила, обертаючись до нього.

Просто вирішив перевірити, чи ти ще не втекла від роботи, – жартував він.

От пустун! Але тепер тобі доведеться допомагати.

– О, а чим?

Тортом, – заявила вона, ставлячи на стіл миску для замішування тіста.

Вони разом почали обговорювати, який саме торт приготувати. Варіантів було безліч, але, враховуючи обмеженість інгредієнтів, вони зупинилися на медовику.

Медовик — це просто, але завжди смачно, – сказала Тая, вимішуючи густе тісто.

Макс узявся за крем, смішно борючись із липким медом, що чіплявся до ложки. Робота йшла весело: сміх лунав на всю кухню, а борошно було не тільки в мисці, а й на їхніх руках, обличчях і навіть волоссі.

Максе, 

Максе, це жах! Подивися на підлогу! І на себе!ти схожий на привида! – сміялася Тая, показуючи на його борошняне обличчя.

А ти — на маленького мірошника, – відповів він, доторкаючись її носа пальцем, на якому був крем.

Коли коржі були готові, вони почали збирати торт, щедро змащуючи їх кремом. Час від часу Макс підступно мазав кремом Таю, викликаючи її обурення й сміх одночасно.

– Оце ти у мене точно доїсти не встигнеш! – сказала вона, намагаючись ухилитися від його чергової «атаки».

Нарешті торт був готовий. Його прикрасили какао й поставили в холодильник. Але, обернувшись до кухні, Тая зрозуміла, що на них чекає ще одна «битва».

Максе, це жах! Подивися на підлогу! І на себе!

Гаразд, гаразд. Давай разом приберемо, – примирливо сказав він.

Через годину кухня знову сяяла чистотою. Вони сіли на диван, втомлені, але щасливі, обговорюючи, як торт сподобається її родині.

Двері відчинилися, й до кімнати увійшли батьки з її молодшим братиком.

Що тут так пахне? – запитала мама.

– Ми приготували торт! Медовик! – сказала Тая з гордістю.

Разом? – мама подивилася на Макса.

Так, я теж тут допомагав, – посміхнувся він, підморгнувши Таї.

Сім’я зібралася за столом. Вони заварили чай і з нетерпінням нарізали торт.

Це найсмачніший медовик, який я куштувала, – сказала мама, кусаючи перший шматочок.

Тая сиділа поруч із Максом, дивлячись на свою родину, яка сміялася й розповідала новини. У душі вона відчувала теплоту й задоволення від цього простого, але такого ідеального дня.