1

День у спекотному Лонг Біч штату Каліфорнія лише починався. Сонце ледь встигло вийти з-за горизонту, а температура вже перевалювала за 29° вище нуля.  П'ятниця обіцяла видатись спекотною. 

Червоний спорт кар зупинився неподалік бару з неоновою вивіскою ' Свобода'. З машини вийшли троє хлопців та дівчина в яскраво червоному платті міні, під колір машини. Вони весело обговорювали події вчорашньої ночі. 
— Ітане, ну в тебе,друже, вечірки, як завжди - просто клас! — очі хлопця блищали від захоплення і випитого цієї ночі алкоголю.  Компанія зайшла в бар та сіла за найближчим столиком, офіціантка, побачивши їх поспішила принести меню. 
— Ну, солодкий, давай поїдемо додому, я так змучилась, — вередливим голосочком просила єдина дівчина в компанії, — ви ж цілу ніч з хлопцями зависали, пора вже і мені трохи часу приділити! 
Але хлопець, на коліні якого вона тримала руку, здається зовсім її не чув. Вся його увага була зосереджена на дівчині, котра з милою посмішкою на обличчі, чекала поки вони зроблять замовлення. Її очі кольору ночі, зустрілись з його, і заглянули, здається, в саму душу. Такі вже були виражені на її мініатюрному обличчі. Зібраний на потилиці пучок шоколадного волосся, лише підкреслював їх виразність. 

Дівчина зустрівшись з ним поглядами зніяковіла і відвела погляд, - Ви вже визначились з своїм замовленням?,- запитала вона у компанії? 
— Нам ,будь ласка, 3 кави. Без цукру. І одне капучино.- Відповів їй кучерявий хлопець, що сидів навпроти парочки. 
Дівчина записала щось у своєму блокноті і залишила компанію. 

— Дженні, не могла б ти обслужити он той столик,- дівчина показала рукою в напрямку компанії, як щось весело обговорювала, - замість мене, будь ласка. Мені терміново потрібно відійти! 
— Ем, - трохи здивувавшись подібному проханню, - гаразд, як так терміново, то йди.

Кулею вийшовши з приміщення, дівчина рушила в бік підсобки, щоб трохи прийти до тями, вона вмила обличчя в холодній воді і глянула в дзеркало. Звідти на неї дивилась юна, доволі симпатична дівчина. 
— Ех, Мія, що з тобою сьогодні таке? Ніби перший раз симпатичного хлопця побачила! Візьми себе в руки! , - наказувала сама собі. Трохи ще постоявши, дівчина вирішила повертатись на робоче місце, не можна дозволяти собі подібне, адже їй потрібна ця робота як і плата за неї. Адже скоро почнеться навчання і їй потрібно буде за нього платити. При чому і за братове навчання теж.  

Вийшовши з підсобки і зайнявши своє робоче місце, вона відчула, ніби за нею хтось пристально стежить. Підняла очі і побачила перед собою того самого незнайомця. Його голубі очі дивились на неї так, ніби хотіли продивитись в ній щонайменше дірку. 
Їй довелось швидко опанувати себе, — Ви хочете щось замовити? 
— Я Ітан, а ти,- він з умисне прищурив свій погляд на її бейджик, - Мія , так? 
— Так, я Мія, дуже приємно, Ітане, - зніяковіла вона. 
— Ти дуже мила, коли соромишся, Міє. Знаєш, сьогодні такий чудовий день, чому б нам не провести його десь на пляжі разом, що скажеш? - хлопець усміхнувся, продемонструвавши ямочку на шоці. Вся його поза говорила про те, що йому рідко відмовляють. Такі як він беруть все, що їм хочеться. Риси його обличчя були витончені і водночас мужні,на вигляд йому було не більше 25 років. А трохи вигорівше на сонці русяве волосся, лише підкреслювали його красу. 

Справді, такому важко відмовити. Та Мія прекрасно розуміла, в яких саме цілях подібні мажори запрошують звичайних дівчат провести час разом. Тому, сказати, що її розгнівала його пропозиція, було б надто м'ягко. 
— Вибачте, та мені здається, вас зачекалась ваша дівчина. Думаю, вам варто проводити час з нею! — Дівчина повернулась до нього спиною, всім виглядом показуючи, що їхня розмова закінчена. 
Хлопець спочатку перевів погляд на вулицю, де його і справді чекала так звана дівчина, а потім усміхнувшись про себе вийшов з кафе. 

Тільки почувши дзвоник вхідних дверей Мія повернулась до стійки обличчям і побачила, що там стоять кілька сотень доларів. Вона здивовано глянула на вулицю, де хлопець якраз збирався сідати у авто. Та раптом, ніби відчувши її погляд подивився прямо їй у вічі, підморгнув і нагло посміхнувшись таки забрався у своє авто. Через секунду машини і слід прости, а Мія лише здивовано кліпала очима. 

Ну і ранок видався, думала дівчина, кладучи гроші у скриньку під чайові, котра стояла на барній стійці. " На хороший настрій" красувався надпис на тій. 

Ну що ж, друзі, нас чекає захоплива історія. Трохи спекотної Каліфорнії на початку осені!