ІЛЮЗІЯ СТОСУНКІВ
Безмежно й щиро я його любила,
Здавалося, не буде кращих на землі
І думала, що з ним я б мала крила,
Та почуття його розтанули в імлі.
Почувши глас його – лише раділа,
Зазнала вир палких сердечних мрій
Наче прекрасна мальва я розцвіла,
Але в душі учула марення надій.
Він ставився до мене добродушно
І я наївно упадала в забуття,
Але постала правда незворушно –
В його словах були лиш співчуття...
Я сподівалася, що любов його нагряне
І ревно зможем душі ми розкрить,
Та відчувала, що розмова наша в’яне,
А я любов не вмію миттю відпустить.
Тоді мої слова були вже зайві,
Та не в розмовах крилась суть –
Хотіла все забуть в нічному сяйві,
Але його усмішку не змогла забуть.
Така є правда – той кого ми любим,
Не завжди здатен щиро нас любить,
Як закохалися – частинку серця губим,
Ілюзію стосунків гірко нам спростить...
Любов – неймовірно глибинне людське почуття здатне подарувати чарівні миті щастя й радості. Інколи від любові зазнаєш страждань, якщо вона була надзвичайно щирою... Істинно людям не важко розставатися один з одним, але людям невимовно важко розстатися з ілюзією стосунків, адже ми дуже часто порівнюємо як могло б бути чудово і як сталося насправді, а потім подумки продовжуємо витати у мрійливій ілюзії...
Відредаговано: 08.08.2021