Душі сковані війною

Вірш 5. "Життя."

Якщо життя - це млява сірість.

Буденність нескінченна то є - ми.

Тоді скажіть мені як знайти віру?

Аби усе у цьому світі сяйвом спепеліть!

Любов - то зрада!

Зрада - то любов!

А дні летять захмарно, знов і знов!

Під камінь лежачий вода не витікає,

І мрія кажуть сама теж не прилітає.

Вона все жде, вона чекає,

Вона бурлить, 

Вона до мне десь наївністю говорить.

Коли мій потяг вже приходить?

А я стою, а я не знаю!

чи мій то потяг? 

чи в хмарній мрії я літаю!

© Лябагова Діана - ©Діана Лейн, 2022




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше