Душі сковані війною
Вірш 3. "Палкий поцілунок війни".
Палкі бувають поцілунки
Палкою буває весна
Палкими бувають люди, почуття
Але не війна.
Вона - пекельна, страшна
Вона - нікчемна та безжальна
Вона мене, тебе чи брата
Зобов'язує узяти автомата
Вона приходить і не попереджає
Вона приходить і тільки забирає
Тебе, мене чи брата
Аби йшли ми воювати
За Що? Навіщо? За чию нікчемну дупу?
Я знов з коханою йду у розлуку!
Війна вона така нездара!
Вона влаштовує пожари
Вона лишає сам на сам
Із болем, відчаєм та страхом
Співає соловей під дахом
Його мелодія сумна
Любов моя сидить біля вікна
Вона листа тихенько пише
Надію в серці не лишає
Вона благає у Бога лише
Щоб той почув її думки,
Її думки та її душу,
Яка в печалі кане у розлуку
Яка тривожиться щомить
Як то ракета пролетить,
І серце знову кам'яніє,
Воно тривожиться, німіє,
І соловей вже не співає
Не грає у печалі його спів
Не грає дитятко мале,
І мати вже листа не пише
Вже не до того їй тепер
Листи читає попелище,
Не прочитає його Він
Не прочитає бо не знає,
Яка ціна цього листа,
Кохана до янголів пішла!!!
© Лябагова Діана - ©Діана Лейн, 2022
Відредаговано: 03.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
