Душі сковані війною

Вірш 2. "Молитва"

Тримайся мій любий, 

Тримайся мій милий,

Прошу тебе тільки не гинь!

Ясного ранку, кожну годину, 

Я лиш у серці тримаю цей біль!

Хоч він ламає мене із - зовні,

Та це пусте. Пам'ятай!

Як я кохаю тебе соколе мій вірний,

Прошу, тільки злітай!

Ти ж там на полі, надією сповнений,

Борониш землю мою!

Щоб на ній жили мільйони, 

Ти не відступиш в бою!

Якось і тяжко, якось і гірко, 

Стогне наша земля!

Вона сумує за мирною дниною, 

Чекаючи тебе здаля!

Ось вже настала весняна година, 

Ось вже і літо прийшло!

Радіє цьому сусідська родина,

Батька повернули в село!

Знаєш, мій любий, хай ця хустина,

Буде твоєю навік!

Я лиш у мріях буду чекати, 

Аби прийшов мій чоловік!

Як я кохаю тебе соколе мій вірний,

Ти про це пам'ятай!!!

Як я чекаю тебе ніжний барвінок,  

Тільки цього не забувай!

© Лябагова Діана - ©Діана Лейн, 2022




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше