Душі сковані війною

Вірш 1. "А як болить ..."

А як болить, як серце каменіє,

Коли ти бачиш цей весь жах і страх!

Людська душа на полі бою виє!

Вона не знає за що ж їй так?

Вугільним  димом устелені поля,

Ридає вся моя земля!

Кривавим шатром устелилася дорога,

Вона не знає, за що винна перед Богом?

За що цей сивий кат, 

Війні цій рад!

За що він нищить наших дітей,

Вони ж у бога янголи тепер!

За що він нищить молоде покоління,

Воно ж тільки розвиватися повинно!

І тяжко якось на душі, 

Сумує струмочок у лузі, 

Вже не прийде дитина, 

Кораблики пускати з родиною!

Вже не пробіжить у полі зайченя,

Від грохоту здригається моя, рідна, земля!

Яка ось зветься - Батьківщина!

Ім'ям благословенним- Україна!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше