Не менше за інших приголомшені позаштатною ситуацією стюардеси миттю організували надувний трап і негайно влаштували рятувальну операцію цінних пасажирів. Першим на злітній смузі опинився король зі своєю дружиною і, розтрясаючи шишкою на лобі, злякано озирнувся.
— Дичина, — тремтячим голосом сказав він і припустив: — Не схоже, щоб нас хотіли викрасти чи вбити. Але й на дипломатичну зустріч це теж не схоже.
Власник квітчастої тоги засумнівався.
— Однак, можливо, тут так заведено. Треба якось почитати енциклопедію Джиммі Вейлза. Відчуваю, засновники дипломатичного протоколу та етикету перевертаються у трунах. Люба, з тобою все гаразд?
Він став ретельно оглядати дружину. Тим часом до них приєдналися радники.
— На викрадення це не схоже: людей з автоматами немає, ніхто нічого не вимагає і нікуди не біжить, — застрибали вони очима округою. — Хоча дивіться, натовп мчить з аеропорту... Та й купа машин сюди їде.
— А ось і наш король, — вибрався з лімузина прем'єр-міністр і крикнув: — Бігом за мною, Жеро! Треба терміново забрати рядженого гостя, поки його не обступила преса та пожежники не облили водою. Не хочу, щоб він оговтався після струсу мозку. Поглянь, он який шишак на лобі. Діяти треба швидко, інакше не бачити мені хорошої винагороди за літій.
Перекладач негайно побіг за політиком, що зробила і помічниця.
— Здається, це прем'єр-міністр, — упізнав король бігуна. — Бачив його фотографії. Цей меркантильний погляд ні з чим не переплутаєш. Дивись, як носом шморгає, відчуває зиск.
— А ми вам, що казали, — мовив один із радників. — Тутешні чиновники дуже люблять хабарі. До речі, мільярдики нехай залишаються в літаку чи?
— У жодному разі, — заперечив король. — Ще згорять до біса чи хтось поцупить. Невідомо, чого нам від цього місця очікувати. Поїдуть з нами.
— Здрастуйте, дорогий королю!
Прем’єр з розбігу кинувся обійматися.
— Як долетіли? Сподіваюся, посадка була не дуже жорсткою і вам сподобалася наша оригінальна зустріч? У жодному підручнику про таке не написано.
Політик пригорнув і дружину важливого гостя, чим не тільки його привів у стопор.
— Пане, — зашепотіла позаду помічниця, — так не годиться за протоколом. Припиніть обійматися.
— Плював я на протокол, — крізь театральну посмішку відказав можновладець і закомандував: — Чого стоїш, Жеро? Перекладай.
— Ах, так, — немов розморозився хлопець і заторохтів щось незрозуміле.
Дивно, але новоприбулі нічого не зрозуміли й почали закидати поглядами одне одного.
— Ваша Високосте, — сказав один з радників, — я не розібрав жодного слова.
— Може, вони спеціально кодують послання? — пролунала реакція.
І двоє принців напружили мізки.
— Схоже на англійську або німецьку. Суахілі, ігбо… А може, арабський діалект? Нічого не розумію, — обмінялися домислами радники.
— Та мені все одно, — сказав король. — Людина посміхається і це вже добре. Значить, з нами все буде гаразд. І не здумайте робити зауваження, а то бачу намилилися. Давньогрецький філософ Теофраст у своїй праці «Характеристики» остерігає від дурниць, нетактовність може коштувати нам позбавлення доступу до літію. Краще швидше виносьте гроші, не дай Боже, щоб пожежники їх сполоснули. Гляди, і хабар буде нічим давати.
Правитель Річ-Ленду посміхнувся на всі зуби й звернувся до прем'єр-міністра:
— Гарне ви нам організували шоу. Повторіть якось, ми з дружиною не проти. Правда, сонечко?
Він підбадьорливо глянув на свою здивовану чужими обіймами дружину.
— Безумовно, — прозвучала вимушена згода.
І прем'єр-міністр зажадав у хлопця поруч переклад:
— Ну, чого вони там базікають? Кажи.
— Вибачте, пане, — поправив окуляри миршавець, — але мені ця мова невідома. Хоча володію багатьма…
— Ось бачиш, Жеро, — теж занервував прем'єр-міністр, — не знаєш ти бабуїнської. Тож доведеться напружувати мізки. Нема ким тебе замінити, а пожежники з пресою вже на підході. Перекладай, інакше залишишся без заробітку і взагалі роботи. Я не збираюся через тебе позбуватися гарної наживи.
— Зрозумів, зрозумів...
Непоказний хлопчина аж виструнчився навшпиньках і буквально вигадав переклад:
— Шановний, прем'єр-міністре, ми дуже раді вас бачити, і нам сподобалася оригінальна посадка.
— О, — задоволено розтягнув політик, — я не сумнівався. Звертайтеся за потреби.
Чоловік ще ширше посміхнувся, а перекладач заторохтів королю набором відомих йому мов.
— Здається, вони раді нас бачити, — продовжував вдавати, що все розуміє правитель Річ-Ленду. — Ми готові їхати, пане прем'єр-міністре.
Він звернув увагу на радників, які вже організували блискавичне вивантаження грошових мішків, а пожежники з пресою майже вчасно прибули.
— Ага, значить, це те, про що я подумав.